Показники результативності як інструмент вартісно-орієнтованого контролінгу
У статті визначено роль показників результативності у побудові та впровадженні системи вартісно-орієнтованого контролінгу на підприємстві. Проаналізовано недоліки та проблеми використання в рамках вартісно-орієнтованого контролінгу традиційних показників дохідності та рентабельності, що розраховуються на базі офіційної бухгалтерської звітності. Наведено класифікацію вартісно-орієнтованих показників результативності. Обґрунтовано ключові критерії, яким має відповідати показник, для ефективного виконання ним визначених функцій та забезпечення прийняття рішень, орієнтованих на максимізацію вартості підприємства.
Постановка проблеми. Показники результативності як інструмент вартісно-орієнтованого контролінгу використовуються не тільки для оцінки діяльності компанії, аналізу створення вартості та максимізації добробуту акціонерів, визначення ефективності роботи менеджменту, а є й інформаційною основою для застосування інструментів та методів підтримки рішень, таких як: стратегічне планування, бюджетування, оцінка результативності, мотивація, внутрішня комунікація та зв’язки з інвесторами. У сучасній економічній літературі та на практиці дедалі частіше можна зустріти критику традиційних бухгалтерських показників дохідності та рентабельності як основи для прийняття управлінських рішень. Ця критика спрямована на ретроспективний характер цих показників, що значно зменшує їхню цінність для прийняття стратегічних, орієнтованих на зростання вартості компанії управлінських рішень. Тому основною і найбільшою проблемою впровадження системи вартісно-орієнтованого контролінгу на підприємстві є саме вибір того показника результативності, який буде індикатором створення вартості компанією та сприятиме прийняттю ефективних рішень шляхом впливу на поведінку менеджменту компанії.
Аналіз досліджень та публікацій з проблеми. Значну увагу дослідженню даної проблеми приділяли такі зарубіжні вчені, як: Р. С. Каплан, Т. Коллер, Т. Коупленд, Д. П. Нортон, Дж. Олсон, A. Раппапорт, Дж. Стерн і Б. Стюарт та ін. Серед вітчизняних науковців окремі аспекти оцінки результативності та аналізу вартісно-
орієнтованих показників досліджували такі вчені, як: О. Мендрул, Т. Момот, М. Стецько, І. Таранов, О. Терещенко та ін.
Метою статті є дослідження теоретичних основ оцінки результативності діяльності компанії та використання ключових показників результативності як інструменту контролінгу підтримки прийняття рішень та контролінгу поведінки в межах вартісного підходу до управління компанією.
Викладення основного матеріалу. Починаючи з кінця вісімдесятих років, в англомовній літературі з контролінгу та управлінського обліку з’являється термін «оцінка результативності» (Performance Measurement). У тематичній німецькомовній літературі англомовний термін, введений в якості поняття, що характеризує нову концепцію вимірювання та контролю. П. Хорват визначає «Performance Measurement» як підсистему контролінгу, яка полягає у використанні, як правило, декількох показників різних напрямків (наприклад, вартість, час, якість, інновації, задоволеність клієнтів) для вимірювання та оцінки ефективності, продуктивності та потенціалу різних об’єктів в компанії [1, c. 120].
На тему визначення сутності поняття «оцінка результативності» (Performance Measurement) ведеться багато дискусій, проте єдиної дефініції немає. Узагальнюючи існуючі підходи до трактування сутності даного поняття, можна визначити, що оцінка результативності — це система кількісної та якісної оцінки результатів діяльності та факторів, що на них впливають, за допомогою певного набору фінансових та нефінансових показників як по компанії в цілому, так і в розрізі її окремих центрів ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: оцінка результативності, вартісно-орієнтовані показники, контролінг, залишковий прибуток, мотивація. |
КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ
Макаренко Тетяна
аспірант кафедри корпоративних фінансів і контролінгу ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
|
