Пруденційний нагляд на фондовому ринку України: мета, завдання, перспективи розвитку



В умовах проведення радикальних економічних перетворень в усіх сферах суспільного життя постає питання про міру державного контролю над цими процесами.

Ринкові відносини самі по собі не можуть бути самодостатніми, вони породжують свої, суворі, часом жорсткі закони.

На сьогодні державне втручання, пріоритет державної волі перестають бути домінуючим принципом, перетворюючись на винятки, спеціально обумовлені в законі.

Однак необхідно розуміти: абсолютної свободи немає ніде і ні в чому. Вона скрізь обмежена відповідним правовим регулюванням. Головне, щоб це регулювання було розумним, відповідало конкретним економічним умовам, забезпечувало поєднання різноманітних потреб та інтересів учасників відносин.

Державне регулювання повинно забезпечувати, з одного боку, необхідні умови для функціонування ринкових механізмів, а з іншого – прийнятні рамки їх дії.

Таким чином, якщо говорити про відносини, що складаються на ринку цінних паперів між його учасниками, та допустиму міру державного впливу на них і абстрагуватися від численної кількості державних органів, які мають опосередковане до цього відношення, то слід зосередити увагу на центральному органі виконавчої влади, основним і безпосереднім завданням якого є здійснення державного регулювання та контролю за випуском і обігом цінних паперів та їх похідних – Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку (надалі ДКЦПФР), зокрема, на одному з її профільних управлінь – управлінні пруденційного нагляду.

Переймаючи передовий досвід зарубіжних країн у сфері нагляду та контролю за обігом цінних паперів та визначивши його дієвість і ефективність в умовах нашої країни, Голова ДКЦПФР Мозговий О.М. наказом від 06.06.2001р. № 175 створив управління пруденційного нагляду.

Наскільки цікавою і корисною для пересічного громадянина та інших учасників ринку цінних паперів може бути діяльність даного структурного підрозділу, якщо навіть сама назва «Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку» на сьогодні, на жаль, відома далеко не всім?

Термін «пруденційний» походить від англійського «prudence» і дослівно означає «розсудливість, обачність, обережність, розумність».

На сьогодні пруденційне регулювання здійснюється в усіх секторах фінансових ринків країн Європи, зокрема, в банківському секторі, на ринках страхування та цінних паперів.

На національних фондових ринках Європи пруденційне регулювання застосовується до різноманітних учасників ринку, залежно від його розвинутості та структури. Але всі послуги щодо цінних паперів, що надаються на комерційній основі, підлягають тим чи іншим пруденційним правилам.

У більшості розвинених країн світу, таких як Великобританія, Німеччина, Ірландія, Португалія, Італія, Австрія, існують свої державні органи, на які покладено здійснення пруденційних завдань та функцій. Запроваджено систему органів пруденційного нагляду і в багатьох постсоціалістичних країнах: Казахстані, Латвії, Литві, Болгарії, Чехії, Словенії та ін. Вони можуть по-різному називатись та мати свої особливості механізму реалізації завдань та функцій, однак незмінним залишається головне – кінцева мета діяльності даних органів.

Управління пруденційного нагляду ДКЦПФР поєднує у собі організаційно-структурні та функціональні принципи побудови системи органів пруденційного нагляду таких країн як ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Ненада Олег
головний спеціаліст відділу пруденційного нагляду Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org