АВС-метод У корпоративних системах реалізації продукції


Значна увага вчених і практиків постійно приділяється вартості продукту і аналізу прибутковості (рентабельності). У ряді статей 1980-1990-их років увага акцентувалась на обмеженості традиційних систем калькуляції витрат виробництва, коли критиці піддавались, у першу чергу, методи розміщення непродуктивних витрат [4, 5, 6, 7]. Р.Купер та Р.Каплан [8, 9] розробили новий підхід до визначення непродуктивних витрат на продуктах і розрахунку собівартості продукції, який назвали методом калькуляції витрат по функціях (АВСActivityBased Costing). Передбачається, що АВС надає коректнішу інформацію за собівартістю продукту, яка необхідна для прийняття ефективних управлінських рішень. Як стверджує Пітер Б.Тьорней [10], калькуляція витрат по функціях може бути загалом визначена як метод, що забезпечує кращий розподіл ресурсів і витрат, які несе організація, і є реальним способом вимірювання собівартості. У подальші роки цей метод став широко популярним серед економістів, оскільки спрощується використання технік загального менеджменту та управління якістю [11].

Автором робиться спроба адаптувати АВС-метод у бізнес-середовищі України, зокрема, стосовно діяльності ТНК-ВР1 .

Поява систем калькуляції витрат по функціях

Дослідження С.Друрі [2, с.105] показало, що 90-70% компаній використовували ненадійну або неточну інформацію стосовно собівартості продукту, призначену для зовнішнього фінансового обліку. Згідно з точкою зору вченого, традиційна система калькуляції собівартості завжди використовує одиниці вимірювання, що базуються на обсязі для розрахунку непродуктивних витрат на продукти. Бази розрахунку на основі обсягу точно вимірюють використані ресурси в пропорції до кількості вироблених одиниць. Традиційні системи собівартості продукції, які припускають, що продукти використовують усі ресурси в пропорції до їх обсягу, у результаті приводять до спотворених даних за собівартістю продукції [12]. Необхідним стало використання складніших систем з підвищеними вимогами до точності розрахунку собівартості. Саме на цьому фоні виник АВС-метод.

Калькуляція витрат по функціях сприяє кращому розумінню «поведінки» непрямих витрат, встановлює їх джерела і розподіл за продуктами [2]. АВС є найбільш корисним, якщо є: високі обсяги непрямих витрат; багато продуктів або складні продукти; значні відмінності в обсязі між продуктами високого і низького обсягу; різні продукти мають відмінні вимоги до ресурсів; проблеми з розрахунками поточних витрат щодо змін у продуктах або процесах; необхідна краща інформація по витратах.

Безпосереднє призначення методу полягає в розрахунку непрямих витрат, виходячи з причинних дій; із визначенням прямого зв’язку між витратами і об’єктами витрат [15, с.411], а специфіка його використання включає наступні стадії: визначення головних аспектів діяльності організації; створення центру обліку витрат; ідентифікація чинників, що впливають на витрати у певній сфері діяльності [8,16].

Оцінка АВС-методу

Компанія особливо підходить для використання АВС, якщо: 1) виробляє широкий спектр продукції або послуг, які орієнтовані на різні сегменти ринку; 2) непрямі витрати непропорційні обсягам окремих продуктів; 3) має високоавтоматизовану систему виробництва [15, с.416-417].

Виходячи з цього, система АВС може бути ефективно використана для визначення найбільш прибуткового каналу розподілу нафтопродуктів ТНК-ВР із трьох брендових каналів (власна мережа роздрібної торгівлі, серед оптових торговців, прямі угоди із споживачами). У результаті це мало б сильний вплив на рівень оперативного управління, оскільки забезпечується краще розуміння формування собівартості не тільки монопродукту, а й здійснення комплексу послуг.

АВС у функціонально-

вартісному управлінні

Методологія функціонально-вартісного управління (Accounting Based Management (ABM)2 використовується для опису управління витратами в ході застосування АВС. Ключовою ідеєю АВМ є те, що за допомогою управління діяльністю досягається управління витратами, а його мета – виконання вимог клієнта при одночасному зниженні витрат організаційного характеру. Крім того, надаючи інформацію щодо здійснюваної діяльності, АВМ надає інформацію як по витратах, так і по якості цієї діяльності. Традиційні підходи щодо бюджетування витрат аналізують їх за типами статей для кожного обліково-фінансового підрозділу, АВМ аналізує витрати за типом діяльності і, таким чином, забезпечує інтегровану інформативність стосовно причин і підсумків діяльності [3]. Важливою відмінною рисою звітів АВМ є подача інформації з діяльності, яка виходить за межі відповідальності відділів. Загалом функціонально-вартісне управління збільшує точність інформації по витратах за допомогою аналізу взаємозв’язків між витратами, в тому числі непрямими і продуктами та споживчими сегментами. Компанії використо-вують функціонально-вартісне управління для: а) переоцінки продуктів і оптимізації конструкції нового продукту (керівники можуть точніше аналізувати прибутковість продукту, поєднуючи функціонально-вартісні дані витрат з ціновою інформацією. Це може привести до переоцінки або зняття з виробництва неприбуткових продуктів. Дана інформація також використовується при точній оцінці витрат на новий продукт. Розуміючи носії витрат, ке-рівники можуть розробляти нові продукти ефективніше); б) зниження витрат (калькуляція витрат по функціях визначає компоненти непрямих витрат і носії зміни витрат. Керівники можуть понизити витрати, зменшуючи вартість діяльності або кількість дій, що робляться для виробництва одиниці продукту); в) оптимізації стратегічного і оперативного планування (передумови для дії включають цільову оцінку витрат, вимірювання працездатності для тривалого поліпшення і розрахунок ресурсів, заснований на вимозі, що пред’являється продуктом, клієнтом і виробничими потужностями. АВМ може також допомогти компанії у виборі нової ділової можливості або ризикованого підприємства).

Висновки

Система калькуляції витрат по функціях відрізняється від традиційної системи розрахунків і на практиці довела, що у ряді галузей промисловості і деяких компаніях доцільне впровадження АВС. У цьому випадку здійснюється перехід поточного інструментального аналізу до дій стратегічного плану, коли керівництво компаній отримує адекватну інформацію для усунення неприбуткових видів діяльності, здійснення управлінських інновацій.

Розрахунки автора за АВС/АВМ стосовно діяльності ТНК-ВР на ринку України показали, що канал брендових оптових торговців хоча і виглядає «менш затратним», не є порівняльно прибутковим для компанії, і розподіл продукту слід здійснювати переважно через канал роздрібної торгівлі. Проте, для компанії це є непростим завданням, оскільки припускає додаткове будівництво заправних станцій ВР [17], а вартість споруди однієї нової станції становить 3,5 млн дол. США.

Детальний економічний аналіз, що уможливлюється завдяки АВС-методу, обумовлює доцільність його застосування в ТНК-ВР на операційному і стратегічному рівнях. Автор має підтвердження, що інформація, отримана за допомогою АВС і АВМ, зацікавила менеджмент компанії [17] і буде доведена до відома Ради директорів ВР у Лондоні.

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

Дзебих Ірина
магістр, дослідник інвестиційних корпоративних проектів ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org