До питання сутності сучасної міжнародної логістики


В статті аналізуються сучасні наукові позиції щодо змісту та характеристики дефініції «міжнародна логістика». Визначені переваги та неповноцінні компоненти позицій різних авторів щодо цього питання. Розкрито особливості міжнародної логістики, ключові фактори її розвитку на сучасному етапі. Особлива увага приділена дослідженню питання про розвиток міжнародної логістичної інфраструктури.

Постановка проблеми. Невпинна інтеграція світової економіки суттєво посилює місце та значення в господарській діяльності логістики взагалі та міжнародної логістики – зокрема. Особливо актуальними вказані проблеми є для України – здатність вітчизняного бізнесу вибудовувати та реалізовувати ефективні конкурентні стратегії на глобальному рівні багато в чому залежить від результативності побудови логістичних систем та використання логістичної інфраструктури.

Для прикладу можна навести ситуацію у вітчизняному агропромисловому комплексі – відсутність логістичної інфраструктури на початок ХХІ ст. об’єктивно стримувала розвиток галузі. Тоді як її активна розбудова (в т.ч. – глобального рівня) дала можливість швидко наростити кількісні та якісні показники, вивести агробізнес на лідируючі позиції як в контексті національної економіки, так і з позиції окремих сегментів глобального ринку продовольства. Це є ще одним підтвердженням важливості досліджень питань, пов’язаних з міжнародною логістикою як у теоретичній, так і в прагматичній площині.

Питання щодо сутності міжнародної логістики, її змістовних ознак розглядалося в роботах багатьох провідних вчених-економістів. Зокрема, в цьому контексті слід виділити праці А. Бакути, Д. Вордлоу, Л. Габдулліна, Д. Джонсона, К. Михайличенко, К. Шатрової, Т. Шульженко, У. Юттнер, О Яцюти та ін.. Проте слід визнати, що до цього часу відсутність науковий консенсус і щодо змісту понять «міжнародна логістика», «глобальна логістика», і в питання їх використання в практичній площині.

Мета статті – доповнити існуючі теоретичні положення щодо сутності міжнародної логістики та її основоположних характеристик, а також ролі логістичної інфраструктури.

Виклад основного матеріалу. Аналіз фахової наукової літератури засвідчує, що серед вчених до цього часу відсутній єдиний підхід до характеристики логістики на наднаціональному рівні. Зокрема, одночасно використовуються дефініції «міжнародна логістика», «глобальна логістика», більше того, навіть характеризуючи ці поняття, використовують різні підходи. Таким чином, виникає потреба в дослідженні цього питання та напрацюванні єдиної позиції.

Зокрема, акцентуємо на наш погляд на найбільш актуальних та значимих позиціях вчених з досліджуваної проблематики. Зокрема, група вітчизняних авторів на чолі з О. Тридід зазначає цього приводу, що «…міжнародна логістика є функціональною сферою логістики, спрямованою на оптимізацію товаропотоків, які виходять за межі національних економічних систем [1]». Надалі зазначені вітчизняні вчені зазначають, що завданнями міжнародної логістики на сучасному етапі є [1]:

 оптимізація руху матеріальних, фінансових та інформаційних потоків, що виходять за межі національних економічних систем;

 забезпечення ефективного формування та функціонування міжнародних логістичних систем, асоціацій чи союзів;

 підвищення якості логістичного сервісу, в тому числі і транспортно-експедиційного обслуговування;

 розвиток інтеграційних процесів в економіці;

 підвищення конкурентоспроможності продукції національних виробників на міжнародному ринку за рахунок зниження логістичних витрат.

Аналізуючи зазначену, на наш погляд, слід звернути увагу на наступні основоположні моменти: по-перше, міжнародна логістика об’єктивно є функціональною складовою логістики; по-друге, виникнення міжнародної логістики напряму обумовлене процесами транскордонного руху матеріальних, фінансових та інформаційних потоків; по-третє, міжнародна логістика призводить до виникнення міжнародних логістичних систем, асоціацій, союзів.

Таким чином, можна зробити висновок, що, з одного боку, міжнародна логістика є прямим наслідком інтернаціоналізації економічних процесів, з іншого – сприяє подальшому зміцненню взаємозв’язків між економічними агентами, процесами і т.д. Для підтвердження такої позиції наведемо думку О. Корнієцького: «Існує і зворотній вплив логістики на глобалізацію. На макрорівні існує низка чинників, які стимулюють міжнародну кооперацію. Це лібералізація економік більшості країн світу; ефективне функціонування логістичних систем і поліпшення світової логістичної інфраструктури; поява зон вільної торгівлі, технічний і технологічний прогрес [2, c. 66]. На наш погляд, взаємний зв’язок між логістикою та глобалізацією не викликає сумнівів, проте саме його існування вимагає особливого підходу до визначення сутності міжнародної та глобальної логістики.

З іншого боку, існує позиція вітчизняних авторів на чолі з Н. Тюріною, які зазначають, що «Міжнародна логістика є особливою областю логістики, яка охоплює логістичну діяльність підприємств та організації, що виконується на міжнародному рівні… можна визначити її як науку про управління потоками (матеріальними, фінансовими, інформаційними, сервісними та ін.), що перетинають національні кордони [3, с. 326]».

Як бачимо, позиція вказаних авторів є майже ідентичною до позиції О. Тридід. Разом з тим, зазначимо, що у вказаній роботі зроблена спроба чіткої ідентифікації різниці між міжнародною та глобальною логістикою. Зокрема, вказується, що міжнародна логістика є більш широким поняттям, оскільки її передумовою є тільки перетин логістичним потоком національного кордону. В той час як глобальна логістика вимагає розбудови стійких макрологістичних систем [3].

На наш погляд, використання лише зазначеного аргументу не дає змогу чітко ідентифікувати різницю між міжнародною та глобальною логістикою, адже: по-перше, в обох випадках як правило відбувається перетин національного кордону логістичним ланцюгом; по-друге, макрологістичні системи використовуються у повній мірі і в процесі управління міжнародною логістикою.

Інші автори взагалі вважають за доцільне використовувати дефініцію «логістика зовнішньоекономічної діяльності». Так, в праці Б. Холода та О. Зборовської вказується: «Логістика зовнішньоекономічної діяльності – наука про управління матеріальними і пов’язаними з ними документальними, фінансовими та іншими інформаційними потоками в рамках міжнародного обміну товарами з метою ефективного використання всіх видів ресурсів [4, c. 265].

Надалі автори вводять в науковий оборот це один термін – «експортно-імпортна логістика»: «…в широкому плані експортно-імпортну логістику можна визначити як організацію та забезпечення ефективного управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками з метою мінімізації операційних витрат при досягненні основних завдань зовнішньоторговельної угоди з використанням механізмів та інструментів глобальної та національної логістичних систем [4].

З нашої точки зору, ні у першому, ні у другому варіантах немає достатніх підстав для введення в науковий оборот понять «логістика зовнішньоекономічної діяльності», «експортно-імпортна логістика» як окремих дефініцій. За своїми змістовними характеристиками вони характеризують процеси, які можна визначити в рамах міжнародної та глобальної логістики, і тому ніякого нового змістовного наповнення не несуть, а є лише описом окремих частин загальних понять.

Процеси глобалізації та пов’язані з цим зміни у логістиці дають підстави окремим вченим охарактеризувати сучасний етап розвитку логістики саме як «глобальний» [5, c. 9-10]. Розділяє вказану позицію і ряд вітчизняних авторів. Так, Н. Хвищун зазначає: «Саме інтенсивна глобалізація вплинула на подальші зміни в теорії та практиці логістики. Це сприяло створенню національних та міжнародних спеціалізованих союзів та асоціацій логістики… Глобальні тенденції в бізнесі дозволили розширити перелік логістичних послуг (відстрочення, перевалка, масовий випуск продукції під замовлення, пряма доставка, управління запасами продавця, синхронізоване переміщення матеріалів), скоротити кількість постачальників та сформувати довгострокове співробітництво з логістичними посередниками, удосконалити методи управління логістичними процесами [6]».

Про поширеність підходу до визначення саме міжнародної логістики свідчить і ряд вагомих праць вітчизняних вчених [7]. Разом з тим, все більшого вжитку набуває і дефініція «глобальна логістика». Більше того, на наш погляд, в середньостроковому тренді можна прогнозувати що усе більшість кількість учених будуть досліджувати саме це поняття, а не «міжнародна логістика». Такі процеси є прямим результатом впливу тенденцій сучасної економіки, в яких глобалізаційна складова безперечно домінує та буде продовжувати домінувати.

Детально це питання досліджене в працях Н. Вацильців, з наступним виокремленням видів (розділів) логістики (табл. 1):

Як бачимо, в наведеному підході використовується виключно дефініція «глобальна логістика», яка характеризує логістичні процеси у всьому світі, тоді як термін «міжнародна логістика» взагалі відсутній. Підтримує таку позицію і цілий ряд вітчизняних та закордонних авторів, які зазначають, що глобальна логістика характеризує логістичні процеси на рівні глобальної економіки, характеризується створенням відповідних логістичних систем та логістичної інфраструктури глобального характеру.

Зокрема, відомі вчені у цій галузі Д. Бауерсокс та Д. Клосс зазначають, що розвиток саме глобальної (виділено нами – І.С.) логістики обумовлений впливом наступних факторів [9]:

 зростання світової економіки;

 експансія нових технологій;

 розвиток та інтеграція макрорегіональних господарських структур;

 нові можливості для формування глобальних логістичних ланцюгів (каналів);

 реалізація процедур перегулювання, що проводяться багатьма країнами для прискорення і здешевлення просування матеріальних потоків.

Висновки.

Аналіз наукових джерел показав:

1. Серед вчених немає єдності у питанні характеристики логістичних процесів, які охоплюють транскордонний рух матеріальних та нематеріальних ресурсів.

2. Найбільш поширеними є підходи, відповідно з якими використовуються дефініції «міжнародна логістика» та «глобальна логістика». Введення інших дефініцій у понятійний апарат сучасної економічної науки (на кшталт – «логістика зовнішньоекономічної діяльності») є невиправданим, оскільки не відображає процесів, що відбуваються у сучасній економіці.

3. Зміцнення економічних зв’язків у глобальному форматі, поява нових тенденцій в логістиці, а часто і нових видів логістичних послуг, призводить до появи глобальної логістичної інфраструктури, яка поступово виникає з міжнародної логістичної інфраструктури. Описане пере форматування дає змогу зробити висновок, що глобальна логістика за своїми змістовними характеристиками поступово витіснить дефініцію «міжнародна логістика», оскільки саме такі процеси є іманентними процесам руху товарів, інших матеріальних та нематеріальних цінностей у світі.

Список використаних джерел

1. Логістика: навч. посіб. / О. М. Тридід [та інш.]. - К. : Знання, 2008. – 567 с.

2. Корнієцький О. Міжнародна логістика: поняття та напрями розвитку в сучасному світі / О. В. Корнієцький // Наукові праці [Чорноморського державного університету імені Петра Могили комплексу «Києво-Могилянська академія»]. Серія : Економіка. - 2014. - Т. 247, Вип. 235. - С. 66-71.

3. Тюріна Н. М. Логістика: Навч. посіб. / Н. М.Тюріна, І. В. Гой, І. В. Бабій. – К.: «Центр учбової літератури», 2015. – 392 с.

4. Холод Б., Зборовська О. Глобалізація як фактор впливу на процеси логістичного управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємств /Б. Холод, О. Зборовська // Європейський вектор економічного розвитку. - 2014. - № 2 (17). – С. 261-270.

5. Алесинская Т.В. Основы логистики. Общие вопросы логистического управления / Т. В. Алесинская.- Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2005. - 121 с.

6. Хвищун Н. Сутність поняття «логістика»: ретроспективний аналіз /Н. Хвищун //[Електронний ресурс] // Ефективна економіка. – 2012. - №11. - Режим доступу: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1567. - Назва з екрана.

7. Олійник Я.Б. Міжнародна логістика / Я.Б. Олійник, І.Г. Смирнов: Навч.пос. – К.: Обрії, 2011. – 544 с.

8. Васильців Н. Передумови та тенденції розвитку глобальної логістики / Н. М. Васильців // Вісн. Нац. ун-ту «Львів. Політехніка». – 2010. – № 669. – С. 267-274.

9. Bowersox D.J. Closs D.J. Logistical Management. The integrated Supply Chain Process. The McGRAW-HILL Companies inc., New York, 1996.

References

1. Lohistyka: navch. posib. / O. M. Trydid [ta insh.]. - K. : Znannya, 2008. – 567 s.

2. Korniyets’kyy O. Mizhnarodna lohistyka: ponyattya ta napryamy rozvytku v suchasnomu sviti / O. V. Korniyets’kyy // Naukovi pratsi [Chornomors’koho derzhavnoho universytetu imeni Petra Mohyly kompleksu «Kyyevo-Mohylyans’ka akademiya»]. Seriya: Ekonomika. - 2014. - T. 247, Vyp. 235. - S. 66-71.

3. Tyurina N. M. Lohistyka: Navch. posib. / N. M.Tyurina, I. V. Hoy, I. V. Babiy. – K.: «Tsentr uchbovoyi literatury», 2015. – 392 s.

4. Kholod B., Zborovs’ka O. Hlobalizatsiya yak faktor vplyvu na protsesy lohistychnoho upravlinnya zovnishn’oekonomichnoyu diyal’nistyu pidpryyemstv /B. Kholod, O. Zborovs’ka // Yevropeys’kyy vektor ekonomichnoho rozvytku. - 2014. - # 2 (17). – S. 261-270.

5. Alesynskaya T.V. Osnovы lohystyky. Obshchye voprosы lohystycheskoho upravlenyya / T. V. Alesynskaya.- Tahanroh: Yzd-vo TRTU, 2005. - 121 s.

6. Khvyshchun N. Sutnist’ ponyattya «lohistyka»: retrospektyvnyy analiz /N. Khvyshchun //[Elektronnyy resurs] // Efektyvna ekonomika. – 2012. - #11. - Rezhym dostupu: http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=1567. - Nazva z ekrana.

7. Oliynyk Ya.B. Mizhnarodna lohistyka / Ya.B. Oliynyk, I.H. Smyrnov: Navch.pos. – K.: Obriyi, 2011. – 544 s.

8. Vasyl’tsiv N. Peredumovy ta tendentsiyi rozvytku hlobal’noyi lohistyky / N. M. Vasyl’tsiv // Visn. Nats. un-tu «L’viv. Politekhnika». – 2010. – # 669. – S. 267-274.

9. Bowersox D.J. Closs D.J. Logistical Management. The integrated Supply Chain Process. The McGRAW-HILL Companies inc., New York, 1996.

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  ринок, товар, логістика, міжнародна логістика, логістична інфраструктура, глобалізація, транспорт,

МАКРОЕКОНОМІКА

Стеценко Ірина
аспірант кафедри міжнародного менеджменту ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org