ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ТРАНСПОРТНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ

Стан дослідження. Проблематика фінансового забезпечення розвитку місцевої інфраструктури (комунального транспорту та транспортної інфраструктури – як її складової) знаходяться в центрі уваги багатьох вітчизняних та іноземних дослідників. І якщо вітчизняні науковці приділяють увагу проблемам фінансування даної сфери лише з урахуванням бюджетного фінансування або ж залучення коштів міжнародних фінансових інституцій, то іноземні дослідники активно аналізують можливості активного залучення коштів фінансового ринку з використанням новітніх фінансових інструментів. Зокрема, слід зазначити роботи К. Камікера, Ф. Стюарта [1], Кідні [2]. Враховуючи універсальність таких інструментів, саме опанування передового досвіду надасть можливість українським містам активно використовувати новітні фінансові інструменти. Особливо актуальним це питання є з огляду на процеси фінансової децентралізації в Україні, які надають більше фінансової автономії місцевому самоврядуванню у питаннях залучення фінансових ресурсів.

Метою статті є дослідження досвіду використання ринкових фінансових інструментів з метою залучення фінансових ресурсів, необхідних для реформування та модернізації транспортної інфраструктури у містах.

Виклад основного матеріалу. Життя у місті має значні переваги: попит на ринку праці, розвинута транспортна інфраструктура, доступність послуг охорони здоров’я, соціальні та культурні події. Сукупність цих факторів є однією з причин збільшення населення, що проживає у містах. У 1960 році лише 34% світового населення проживало у містах, у 2015 році цей показник зріс до 54%, до 2050 року прогнозується, що понад 70% населення (6,4 млрд. осіб) буде проживати в містах [3].

Високоурбаністичні міста характеризуються тенденцією до збільшення кількості населення і, як наслідок, - масовою автомобілізацією, що безперечно підвищує рівень викидів в атмосферу. Парникові гази затримують сонячні промені, що підвищує температуру Землі, відбувається так званий «парниковий ефект». С. Бернард [4] визначає, що існує 50% ризик підвищення температури більше ніж на 5.С - це може призвести до збільшення не прогнозованих природних явищ. Такі зміни носять глобальний характер, якщо вони не будуть призупинені існує значна вірогідність депопуляції, погіршення стандартів якості життя, припинення існування багатьох форм життя на Землі.

За даними OECD [5], саме великі міста відповідальні за 70% світових викидів парникових газів, пов'язаних з енергетикою, що дає їм можливість стати рушійною силою у скороченні цих викидів. Що стосується ситуації у столиці України, то загальна маса шкідливих речовин, що утворюється автомобілями, зареєстрованими у м. Києві, становить 196,2 тисячі тонн на рік, а з урахуванням транзитних автотранспортних засобів, що в'їжджають на територію міста й кількість яких, оцінюється у 70 - 200 тисяч одиниць за добу, перевищує 260 тисяч тонн на рік, тобто більше 100 кг на кожного мешканця столиці [6].

Декарбонізація транспорту та перехід до низьковуглецевої економіки представляє значні можливості та переваги для навколишнього середовища, суспільства та економіки.

Для навколишнього середовища:

-можливість обмежити глобальне потепління на 2.С в рамках, визначених Паризькою кліматичною угодою; -зменшити викиди парникового газу в атмосферу; - підвищити ефективність використання природних ресурсів. Для громадян:

-забезпечення належного рівня безпеки на дорогах;

- зменшення майбутніх особистих витрат на охорону здоров’я;

- доступність громадського транспорту. Для економіки:

-створення «зелених» робочих місць;

- співпраця з міжнародними організаціями

- покращення іміджу країни;

- використання альтернативних способів фінансування екологічних проектів і, як наслідок, зменшення навантаження на державний бюджет;

- створення інших економічних переваг.

Якщо не приймати уваги нагальні питання зміни клімату, то протягом 2010-2030 років необхідно залучити 33,008 млрд. дол. США до фінансування світової транспортної інфраструктури, а враховуючи сценарій по обмеженню глобального потепління на 2°С необхідна сума становить 36,740 млрд. дол. США [7]. Фінансування розвитку сталої інфраструктури перевищує можливості місцевих та державних бюджетів і потребує залучення додаткових ресурсів.

У розрізі регіонів (табл. 1) найбільше інвестицій спрямовано в азійський регіон 750 млрд. дол США, найменше інвестицій залучено до інфраструктурних проектів на території Австралії.

За оцінкою міжнародної консалтингової компанії McKinsey [8], необхідний обсяг інвестицій (включаючи транспортну, енергетичну, телекомунікаційну інфраструктури та водопостачання) з теперішнього часу до 2030 року становить 57 трлн дол. США, або $ 2,7 трлн дол. США на рік. Тобто, майже на дві третини більше ніж витрачено за останні два десятиліття.

У багатьох країнах облігації є найбільш важливим інструментом для залучення кредитних ресурсів, вони мають значний потенціал до залучення довготермінових боргових ресурсів. Їх залучення дозволить розподілити та зменшити ризики фінансування інфраструктури.

Облігація – це цінний папір, який представляє собою особливу форму існування позикового капіталу [9]. Облігації визначаються як одним із боргових цінних паперів, що створює кредиторські взаємовідносин між емітентом і власником облігацій.

Сталого визначення терміну «зелені облігації» або «кліматичні облігації» в сучасній економічній літературі не надано. Зелені облігацій – це цінні папери випущені урядами, банками або корпораціями, щоб отримати необхідний капітал для проекту, який сприятиме розвитку низьковуглецевої економіки [10].

Зелені облігації мають спільні ознаки зі звичайними облігаціями:

- можуть випускатися державою, підприємствами будь-яких організаційних форм;

- дають право на позику;

- відсотки по облігаціям виплачує емітент;

- власники облігацій не мають права управління проектами, які профінансовані за рахунок облігацій.

Основною відмінністю «зелених облігацій» від звичайних є те, що кошти від придбання перших можуть бути використані тільки для фінансування зелених проектів. До зелених проектів у широкому змісті відносять енергозбереження, зменшення викидів вуглецю, екологізація транспорту, збереження флори та фауни. Також, слід зазначити, що відсоткові ставки зазвичай нижче ніж по звичайним облігаціям.

Міжнародна асоціація ринків капіталу визначає чотири види кліматичних облігацій (рис. 1).

Звичайні облігації – боргові зобов’язання, що мають право регресу до емітента. Використання коштів, отриманих в результаті емісії, печується емітентом шляхом їх розміщення в той чи інший субпортфель, з обов’язковим дотриманням проведення процедур фінансової звітності щодо використання коштів.

Сек’юритизовані облігації – характеризуються тим, що забезпечені активами цінних паперів (ABS) або іпотечними цінними паперами (MBS). В основі випуску лежать активи, що створюють грошовий потік для подальших виплат по такому виду облігацій.

Облігації забезпечені доходами - без права регресу до емітента. Кредитна позиція власника паперів забезпечується грошовим потоком від проекту, що фінансується, який може бути вказаний в розділі проспекту, присвяченому використанню коштів. Використання коштів, отриманих в результаті емісії, забезпечується емітентом шляхом їх розміщення в той чи інший субпортфель (або будь-яким іншим чином). Емітенту також рекомендується проводити інформування власників паперів щодо майбутніх напрямків вкладення невикористаних коштів.

Проектні облігації – випускаються з метою фінансування конкретно визначеного інфраструктурного проекту. Виплати по таким облігаціям виплачуються за рахунок експлуатації проекту в який було інвестовано.

Випуск зелених облігацій регулюється національним законодавством країн, де вони емітуються, Принципами зелених облігацій (Green bond principles), що затверджені Міжнародною асоціацією ринку капіталів, Стандартами кліматичних фінансів

(The climate bonds standard), індикаторами зелених облігацій. Звичайно кожна організація, що емітує облігації, також може мати власні вимоги до їх випуску.

Правилами Принципів є:

-основні напрями використання коштів (кошти від розміщення облігацій повинні бути використані лише на фінансування зелених проектів); -вибір проекту (визначення чітких пріоритетів та критеріїв вибору); - використання коштів (ретельний аудит цільового використання коштів); - звітність (розробка показників, які відображатимуть вплив на екологію: зменшення викидів в атмосферу). Стандарти кліматичних фінансів розроблені Ініціативою кліматичних фінансів (The Climate Bonds Initiative) - це міжнародна неприбуткова організація, що працює в інвестиційному направленні. Дані стандарти дозволяють сертифікувати облігації та взагалі, визначають чи пов’язані вони з екологізацією та розглядають специфіку технологічних процесів зелених проектів. Такі стандарти застосовуються для проектів пов’язаних із вітряною та сонячною енергією.

Бенчмаркові індекси зелених облігацій розроблені банками та міжнародними рейтинговими агенціями. Вони являються важливим методом для залучення нових інвесторів, адже присвоєння певного індексу зеленим облігаціями може поліпшити імідж емітента та забезпечити прозорість фінансових операцій. Кожен індекс має різну методологію калькуляції. Наприклад, за індексом Barclays MSCI Green Bond Index 90% залучених коштів повинні бути спрямовані у проекти альтернативної енергетики, зменшення забруднення повітря та води, зелене будівництво, енергетичну ефективність. Основними емітентами зелених облігацій являються міжнародні фінансові організації: Європейський банк реконструкції та розвитку, Всесвітній банк та Європейський інвестиційний банк.

Слід зазначити, що і уряди долучаються до підтримки випуску та розвитку стандартизації зелених облігацій. Швейцарія 2015 року стала першим представником уряду, що долучилась до Партнерства кліматичних облігацій, що забезпечує розвиток та ефективність функціонування ринку зелених облігацій. У Китаї розробляють спеціальні директиви по зеленим облігаціям, що є частиною фінансової реформи країни.

Першим муніципалітетом, що приєднався до ринку зелених облігацій у 2012 році став регіон Франції - Іль-деФрансе, наступного року приєднався Готенбург (Швеція) та Йоханнесбург (Південна Африка). Такі фінансові інструменти дозволяють залучати місцевими та державними органами влади додаткові ресурси для фінансування проектів.

Виробник електричних автомобілів Tesla є головним емітентом зелених облігацій серед корпорацій – випущено облігацій на 2,9 млрд. дол. США для фінансування виробництва електричних авто. Активно долучаються до розміщення облігацій також великі корпорації - Unilever, Toyota.

У 2013 році 11 млрд. дол США було отримано за рахунок зелених облігацій, 346 млрд. дол США отримано від розміщення звичайних облігацій, але які будуть направлені на покращення екології світу. Загальні інвестиції по облігаціям складають 41,8 млрд. дол. США (рис. 2), значний попит на зелені облігації пояснюється тим, що політика більшості країн направлена на скорочення субсидій компаніям, що займаються виробництвом енергетики. А також значне зростання у 2015 році пояснюється створенням Стандартів зелених облігацій, що забезпечує додаткову прозорість у інвестуванні.

Географія ринку зелених облігацій складна та розгалужена, вони були випущені 23 юрисдикціями, в тому числі 20 для місцевого рівня та зарубіжних інвесторів (Австралія, Австрія, Канада, Китай, Франція, Німеччина, Гонконг, Китай, Індія, Італія, Японія, Мексика, Нідерланди, Норвегія, Перу, Іспанія, Швеція, Англія та США) та 3 виключно для зарубіжних інвесторів (Бразилія, Швейцарія та Китай).

Варто зазначити, що існують як значні переваги, так і недоліки залучення новітніх фінансових інструментів для фінансування інфраструктури (табл. 2).

За прогнозами аналітиків, з 2020 року почнуться «золоті роки» для ринку зелених облігацій та низьковуглецевого сектору. Відбувається стрімкий розвиток технології з низьким вмістом вуглецю, ідея та залучений капітал від випуску зелених облігацій відповідають концепції сталого розвитку світу, в той час як і фінансові інституції планують підтримувати випуск даних фінансових інструментів.

ВИСНОВКИ

Проведення ефективних зелених проектів в транспортній інфраструктурі дають значні переваги на локальному рівні: зменшення заторів, забруднення повітря та викидів парникових газів, створенням додаткових робочих місць, необхідних для реалізації проектів у зазначеній вище сфері.

Враховуючи обмеженість бюджетних ресурсів та необхідність залучення коштів з фінансового ринку, у 2007 році було запущено новий фінансовий інструмент - зелені облігації. Зелені облігації є відносно новим фінансовим інструментом у світі, проте обсяги цього сегменту ринку стрімко зростають. Залучені ж за допомогою даного інструменту кошти спрямовуються на екологізацію транспорту, підтримку сталого розвитку міст, збереження флори та фауни. Особливо важливим є те, що такі облігації підлягають звітуванню за використання коштів, що направлені в зелені проекти, тому можливість нецільового використання коштів мінімізується. В додаток до цього, використання коштів, залучених за допомогою даного інструменту, дає можливість створити додаткові робочі місця та вирішити численні соціальні проблеми, яке є у містах.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Kaminker, C. and F. Stewart (2012), «The Role of Institutional Investors in Financing Clean Energy» OECD Working Papers on Finance, Insurance and Private Pensions, No. 23, OECD Publishing, Paris.)

2. Kidney, S. (2015), «Switzerland joins as Climate Bonds Partner», 15

3. Stern, N. (2006). «Stern Review on The Economics of Climate Change (pre-publication edition). Executive Summary», HM Treasury, London

4. S. Barnard. Climate finance for cities (2015). How can international funds best support low carbon and climate resilient urban development?, The World Bank Group. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. odi.org/sites/odi.org.uk/files/odiassets/publications-opinion-files/9660. pdf

5. OECD and ITF. (2015), ITF Transport Outlook 2015, OECD Publishing, Paris. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www. oecd.org/environment/itf-transportoutlook-2015-9789282107782-en.htm

6. Київська міська програма «Екологія транспорту» [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://kmr.gov.ua/

7. New Perspectives on Climate Finance for Cities. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.siemens.com.sg/zdoc/ corporatecommunications/new%20 perspectives%20lr.pdf

8. Tyler Duvall, Alastair Green, and Mike Kerlin, New horizons for infrastructure investing (2015), McKinsey. [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://www.mckinsey. com/industries/capital-projects-andinfrastructure/our-insights/newhorizons-for-infrastructure-investing

9. Рудейчук, С. В. Класифікація облігацій: обліково-економічний аспект [Електронний ресурс] / С. В. Рудейчук // Проблеми теорії та методології бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. – 2009. – № 1.

10. Della Croce, R., Yermo, J., (2013), «Institutional investors and infrastructure financing», OECD Working Papers on Finance, Insurance and Private Pensions, No.36, OECD Publishing.

11. Bonds and climate change the state of the market in 2016 [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www. climatebonds.net/files/files/reports/cbihsbc-state-of-the-market-2016.pdf

12. Bonds and climate change the state of the market in 2015 [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.climatebonds.net/ files/files/CBI-HSBC%20report%20 7July%20JG01.pdf

13. The Green Investment Report, The Ways and Means to Unlock Private Finance for Green Growth, A Report of the Green Growth Action Alliance, Geneva: WEF. World Economic Forum, 2013 [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.weforum.org/ reports/green-investment-report-waysand-means-unlock-private-financegreen-growth/

REFERENCES

1. Kaminker, C. and F. Stewart (2012), «The Role of Institutional Investors in Financing Clean Energy»OECD Working Papers on Finance, Insurance and Private Pensions, No. 23, OECD Publishing, Paris.)

2. Kidney, S. (2015), «Switzerland joins as Climate Bonds Partner», 15

3. Stern, N. (2006). «Stern Review on The Economics of Climate Change (pre-publication edition). Executive Summary», HM Treasury, London

4. S. Barnard. Climate finance for cities (2015). How can international funds best support low carbon and climate resilient urban development ?, The World Bank Group. [Electronic resource] – Access mode: http://www. odi.org/sites/odi.org.uk/files/odiassets/publications-opinion-files/9660. pdf

5. OECD and ITF. (2015), ITF Transport Outlook 2015, OECD Publishing, Paris. [Electronic resource] – Access mode: http://www.oecd.org/ environment/itf-transport-outlook2015-9789282107782-en.htm

6. Kiyivska mіska programa «Ekologіya Transportu» [Electronic resource] – Access mode: http://kmr. gov.ua/

7. New Perspectives on Climate Finance for Cities. [Electronic resource] – Access mode: http://www.siemens.com. sg/zdoc/corporatecommunications/ new%20perspectives%20lr.pdf

8. Tyler Duvall, Alastair Green, and Mike Kerlin, New horizons for infrastructure investing (2015), McKinsey. [Electronic resource] – Access mode: http://www.mckinsey. com/industries/capital-projectsand-infrastructure/our-insights/ new-horizons-for-infrastructureinvesting

9. Rudeychuk S.V. Klasifіkatsіya oblіgatsіy: oblіkovo-ekonomіchny aspect [Electronic resource] – Access mode: S.V Rudeychuk // Problemy teorіi ta metodologіi buhgalterskogo oblіku, i analіzu controlu. - 2009. № 1.

10. Della Croce, R., Yermo, J., (2013), «Institutional investors and

11. Bonds and climate change the state of the market in 2016 [Electronic resource] – Access mode: https://www. climatebonds.net/files/files/reports/ cbi-hsbc-state-of-the-market-2016.pdf

12. Bonds and climate change the state of the market in 2015 [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://www.climatebonds.net/ files/files/CBI-HSBC%20report%20 7July%20JG01.pdf

13. The Green Investment Report, The Ways and Means to Unlock Private Finance for Green Growth, A Report of the Green Growth Action Alliance, Geneva: WEF. World Economic Forum, 2013 [Electronic resource] – Access mode: https://www.weforum.org/ reports/green-investment-report-waysand-means-unlock-private-financegreen-growth/

[Завантажити PDF версію]