Варіанти присутності зарубіжних банків на ринку України
В Україні поступово формується розуміння того, що посилення на національному ринку ролі банків, які контролюються іноземним капіталом, є бажаним і корисним з точки зору розвитку національної кредитно-фінансової системи. В зв'язку з цим проблема використання нових можливостей для підвищення ефективності діяльності іноземних дочірніх банків в Україні є актуальною для вітчизняних і зарубіжних фінансових і політичних кіл.
Головним питанням постає варіативність вибору напрямів діяльності, які може розвивати дочірня структура зарубіжного банку з метою одержання прибутку і підвищення цього показника. Практично всі банківські інститути-нерезиденти, що задіяні на ринку України, входять до числа найкрупніших кредитних організацій за основними фінансовими показниками, але, відповідно до даних рейтингових агентств, зазвичай не займають провідних позицій ані за розміром власного капіталу, ані за розміром валюти балансу. При цьому іноземні дочірні банки все ж утворюють окрему групу в національному банківському бізнесі, що обумовлено, перш за все, їх завданнями.
Завдання створення і функціонування дочірньої структури зарубіжної кредитно-фінансової установи визначаються відповідно до цілей і завдань концерну в даному регіоні. При цьому пильна увага приділяється економічним характеристикам регіону. Україна належить до категорії emerging markets, які характеризуються, з одного боку, високим країновим ризиком, а з другого, – можливостями одержання прибутку у короткотерміновий період часу.
Іноземні дочірні структури в Україні повинні, по-перше, обслуговувати господарсько-економічну діяльність великих іноземних клієнтів концерну, що є присутнім чи має наміри працювати на місцевих ринках. Великі іноземні концерни-клієнти зарубіжних банків, безумовно, потребують присутності іноземних дочірніх банків в Україні. Для іноземних фірм на території України природно обслуговуватися в іноземному дочірньому банку, оскільки їх материнська компанія є клієнтом кредитно-фінансової установи за кордоном.
Дочірній банк виконує ще одне завдання – роль пов'язуючої ланки за умов здійснення великих проектів з кредитування і фінансування між транснаціональними банками і українськими корпоративними клієнтами, оскільки зазвичай потреби великих національних підприємств у фінансових коштах перевищують можливості вітчизняної банківської системи. Тому до участі у великих інвестиційних проектах залучаються транснаціональні кредитні інститути, що володіють потужними фінансовими можливостями і досвідом. Якщо зарубіжний банк має в Україні дочірню структуру, її існування полегшує аналіз фінансового стану національного підприємства, спрощує схему розрахунків, обмін документацією.
Окрім завдань, що були поставленими головним офісом, дочірня структура повинна оперувати на ринку України як повноцінний кредитний інститут і використовувати усі можливості національного ринку задля одержання певної норми прибутку. В Україні кількість іноземних фірм є недостатньою для того, щоб іноземна банківська структура могла б функціонувати з прибутком тільки за рахунок їх обслуговування. Тому іноземні дочірні банки в останній час ставлять за мету розширення своєї клієнтської бази за рахунок українських підприємств. Наприклад, кошти клієнтів іноземних банків у середньому складають у структурі пасивів частку від 30 до 60%, а питома вага комерційних кредитів у структурі прибуткових ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
БАНКІВСЬКІ ОПЕРАЦІЇ
Богатирьов Олександр
аспірант кафедри міжнародного менеджменту КНЕУ
|
