Фінансово-правові основи ринку облігацій в Україні



Облігації, або як їх ще іноді називають «дешеві кредити», є одним з найдавніших і найбільш відомих інструментів (цінних паперів) залучення коштів. В умовах ринкових відносин ринок цінних паперів відіграє чимдалі все більше значення на ринку національних та міжнародних капіталів. Фінансові інструменти постають найвагомішими засобами залучення та переливу капіталів, в тому числі облігації – на одному з перших, почесних, місць, де вони твердо розташувались та укріпились упродовж тривалого часу особливо в країнах з розвиненою ринковою економікою і довели свою практичну цінність. Частка облігацій у світовому фінансовому багатстві є найвищою і складає понад 45% [11, с.49].

Однак порівняно з економічно розвиненими країнами в Україні ринок облігацій перебуває сьогодні тільки на стадії формування, що чималою мірою спричинене устроєм колишньої та специфічними особливостями теперішньої національної економічної системи.

Облігація – це вид боргового інвестиційного цінного папера, який визначає відносини позики між її власником та емітентом і підтверджує зобов'язання останнього повернути інвестору повну суму капіталовкладення (номінальну вартість облігації) в передбачений строк, а також відповідний процент (винагороду) як плату кредитору за можливість одержання і використання цієї позики. Відносини між продавцем та покупцем облігації трактуються як відносини позики і офіційно, згідно з правовими нормами, визначаються як договір позики, що відповідає таким основним вимогам:

· поверненість – зазначена на облігації сума має бути повернена її власнику;

· строковість – повернення вказаної на облігації суми коштів інвестору має бути здійснене у чітко визначений термін, який зазначений в умовах випуску облігації;

· платність – передбачає сплату позичальником за користування позикою кредитору зазначеної в умовах договору позики винагороди, що зазвичай становить певний процент від суми позики і виплачується або поступово (через конкретні проміжки часу) протягом терміну дії облігації, або в момент її остаточного погашення.

Практично таке ж визначення облігації як одного з видів цінних паперів на національному ринку подається в Законі України «Про цінні папери і фондову біржу» від 18 червня 1991р. (стаття 10): «Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску)» [8].

Облігації є зручним і поширеним інструментом мобілізації грошових коштів на фіктивному ринку капіталів, а саме на ринку цінних паперів. Деякі українські фахівці називають ринок купівлі-продажу цінних паперів грошовим ринком, хоча це не зовсім так [5: 23-24, 142-151]. Назва того чи іншого ринку походить скоріше від товару, який на ньому пропонується. Оскільки товаром виступають облігації (цінні папери), то цей ринок ніяк не може бути грошовим. Звичайно, процес купівлі-продажу облігацій відбувається за грошові кошти. Але облігації в цьому випадку є засобом залучення грошових коштів емітентом шляхом їх випуску, внаслідок чого він покладає на себе боргові зобов'язання. Грошові кошти виступають засобом обслуговування процесу відчуження і придбання облігацій на ринку фондових цінностей. Купівля інвестором ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

Свердан Михайло
аспірант кафедри фінансів КНЕУ




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org