Пріоритети інвестиційної політики держави щодо розвитку фондового ринку України



Що розуміється під інвестиційною політикою держави? В класичному розумінні економічна політика – це цілеспрямований вплив держави на виробництво, доходи, зайнятість, інфляцію та інші макроекономічні параметри за допомогою зміни пропозиції грошей, рівня податків та державних витрат. Розрізняють, як правило, грошово-кредитну, бюджетно-податкову та торговельну (зовнішньоекономічну) політику. У Посланні Президента України до Верховної Ради України «Європейський вибір…» [1] термін «інвестиційна політика» вживається поруч із терміном «структурно-інноваційна політика». У проекті Програми діяльності Кабінету Міністрів України [2] інвестиційна політика вже виділена в окремий розділ, а у Програмі розвитку інвестиційної діяльності на 2002–2010 роки [3] у розділі «Інвестиційна політика» виділено підрозділ «Розвиток фондового ринку».

Визначення інвестиційної політики міститься у документі [2]. Інвестиційна політика трактується як заходи щодо усунення перешкод та запровадження стимулів для інвестування, захисту прав інвесторів, створення привабливого інвестиційного клімату для розвитку національної економіки та підвищення життєвого рівня населення.

У такому розумінні інвестиційна політика дещо виходить за рамки економічної політики як такої, оскільки поєднує політичні, правові, економічні, податкові, регуляторні чинники. В Україні виникла необхідність відокремити інвестиційну політику як складову політики держави, оскільки поки що результатом внутрішньої державної політики є абсолютно недостатня конвертація заощаджень домогосподарств та фірм в інвестиції, а зовнішньої – ігнорування ринків України іноземними інвесторами.

У березні 2001 року були схвалені Основні напрями розвитку фондового ринку України на 2001–2005 роки [4], однак у Посланні Президента України до Верховної Ради України у червні 2002 року [1] констатується нерозвиненість фондового ринку та стверджується: «Ситуація, що склалася, настійно потребує прискореного утвердження і розширення фондового ринку, підвищення його ролі в залученні інвестицій та перерозподілі капіталу в національній економіці, забезпечення випереджаючого розвитку вторинного ринку й ринку корпоративних цінних паперів, освоєння емісії середньо- і довгострокових цінних паперів цільового інвестиційного призначення». Уряд визначає такі пріоритети [2]:

· активізація роботи щодо залучення до інвестування коштів населення і суб'єктів господарювання, сприяння виваженій депозитній політиці;

· розширення співробітництва з міжнародними організаціями з питань захисту прав інвесторів на фондовому ринку та корпоративного управління;

· забезпечення діяльності інститутів спільного інвестування шляхом створення відповідної нормативно-правової бази та прозорих механізмів переходу прав власності.

Розділ Програми розвитку інвестиційної діяльності на 2002–2010 роки [3] «Розвиток фондового ринку» багато в чому повторює документ [4], але є і суттєві розбіжності, на які треба звернути увагу (табл. 1).

На виконання Програми інвестиційної діяльності на 2002–2010 роки був розроблений та схвалений ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

МАКРОЕКОНОМІКА

Москвін Сергій
доцент кафедри фінансів Київського інституту інвестиційного менеджменту, кандидат економічних наук




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org