ФІНАНСОВА ПОЛІТИКА УКРАЇНИ В УМОВАХ ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСІВ: ДОМІНАНТИ, РИЗИКИ ТА ВИКЛИКИ СУЧАСНОСТІ (за підсумками Всеукраїнської наукової студентської конференції)

Фінансова політика має відповідати інтересам всіх суб’єктів фінансових відносин, не створюючи при цьому антагоністичних суперечностей. Саме цей аспект є найбільш важливим на сучасному етапі. Тому що обрана фінансова політика істотно впливає на діяльність окремих суб’єктів.

Питання виваженої ефективної фінансової політики було і буде актуальним не лише в Україні, а й в усьому світі. Де-юре уряд України давно обрав курс на реформування в фінансовій сфері, де-факто реальні кроки в цьому напрямку ледь помітні. Наприклад, розширення повноважень органів місцевого самоврядування — одне з найобговорюваніших питань в бюджетній сфері. На сьогоднішній день вони не мають ні достатньої автономії у питаннях, що стосуються визначення розміру і структури видатків, ні достатнього адміністративного і фінансового потенціалу для належного виконання покладених на них функцій, ні дієвих стимулів для підвищення ефективності надання суспільних благ, до того ж, не існує чіткого розмежування видаткових зобов’язань між рівнями влади з урахуванням економічних критеріїв.

Тому актуальність обраної теми конференції є беззаперечною. Її можна розглядати як з наукової точки зору, бо вона зумовлена об’єктивною потребою корегування, вдосконалення і змін напрямків розвитку України, так і з громадянських позицій через інтерес до результатів проведення фінансової політики. На відміну від фінансів та фінансової системи фінансова політика є цілком суб’єктивним проявом фінансів. Це підтверджують різноманітні визначення фінансової політики (рис. 1).

Автори по-різному тлумачать поняття фінансової політики (рис. 1), розглядаючи її як комплекс дій та заходів, як особливу сферу діяльності держави тощо, визнаючи при цьому її надважливу роль. Вона може бути ефективним знаряддям впливу на економічний та соціальний розвиток суспільства. Всі рівні її реалізації мають знаходитися в гармонійній єдності: фінансова політика держави (макрорівень), фінансова політика суб’єктів господарювання (мікрорівень), фінансова політика міжнародних організацій та фінансових інституцій (міжнародний рівень).

Мета та завдання фінансової політики багатогранні і включають в себе:

- забезпечення її економічного і соціального розвитку;

- підвищення рівня суспільного добробуту шляхом оптимального розподілу ВВП між галузями національної економіки, соціальними групами населення та окремими територіями;

- створення раціональної системи управління фінансовими ресурсами, спрямованої на забезпечення стратегічних і тактичних завдань діяльності для цього необхідним є:

а) вироблення науково обґрунтованих концепцій розвитку фінансів;

б) визначення основних напрямків використання фінансів на перспективу і поточний період;

в) здійснення практичних дій, направлених на досягнення поставленої мети.

Фінансова політика є складовою економічної політики держави (рис. 2).

Фінансова політика реалізується через вироблення фінансової стратегії і тактики (рис. 3).

Фінансова стратегія і фінансова тактика знаходяться у тісному взаємозв’язку. Стратегія визначає суть і напрями тактики.

Процес розробки і реалізації фінансової політики країни має включати наступні етапи: формулювання і розробка мети та завдань фінансової політики; вибір типу, обрання виду фінансової політики; обґрунтування напрямків фіскальної та грошово-кредитної політики, їх інструментів; здійснення стратегічних та ...

[Завантажити PDF версію]