Бюджетні механізми реалізації регіональної політики (на прикладі Карпатського регіону)

формування місцевих бюджетів, а саме, питання їх збільшення по відношенню до державного бюджету. Фактично йдеться про децентралізацію системи державних фінансів в Україні. Не має сумнівів, що зміцнення місцевих бюджетів дозволило б регіонам вирішувати низку важливих питань свого розвитку, не покладаючись на надходження зверху. В той же час Україна є країною із досить нерівномірним міжрегіональним рівнем розвитку, а, отже, і досить різним фінансовим потенціалом регіонів та окремих територій. Це обумовлює значну диференціацію щодо можливості отримання достатнього рівня доходів для власного розвитку в окремих областях, районах та містах і робить сумнівною перспективу суттєвого зниження рівня міжбюджетних трансфертів у близькій перспективі.

Методологічні та практичні аспекти, що пов’язані із бюджетною децентралізацією широко висвітлені у наукових працях українських вчених: З.Герасимчук, М.Долішнього, А.Єпіфанова, О.Кириленко, М.Коваленка, М.Козоріз, В. Пилипіва, Н.Старостенко, І.Сторонянської, О.Шишка та інших. Фінансовий інструментарій та його ефективність у регулюванні регіонального розвитку досліджувались такими зарубіжними вченими: Езкура Р. (Ezcurra R.), Прюдом Р. (Prudhomme R.), Скуллі Дж. (Sculli G.), Танзі В. (Tanzi V.), Шлітте Ф. (Schlitte F.). Проте, залишаються невирішеними питання щодо відсутності єдиного підходу до розподілу фінансових ресурсів між державою та її регіонами, що суттєво знижує ефективність використання власного фінансового потенціалу як на національному, так і на регіональному рівні.

Мета статті. Детермінувати напрямки підвищення ефективності механізмів бюджетного забезпечення регіонального розвитку та обґрунтувати інноваційні підходи до управління фінансовим забезпеченням регіональної політики.

Для визначення можливостей оцінки самодостатності регіонів у забезпеченні потреб регіонів та територіальних громад у ресурсах для виконання їх власних і делегованих державних повноважень необхідно визначити регіональний фінансово-бюджетний ресурс, який формується із податкових і неподаткових надходжень до державного і місцевих бюджетів, запозичень, надходжень від власності і населення адміністративно-територіального утворення. Регіональний бюджетний ресурс за конкретними джерелами згідно з чинним законодавством акумулюється в консолідованому бюджеті. До прийняття Бюджетного кодексу України місцеві бюджети мали право утворювати позабюджетні фонди, кошти яких зберігалися на рахунках комерційних банків. В даний час органи місцевого самоврядування можуть за рішенням відповідних місцевих рад в складі спеціального фонду місцевого бюджету утворювати цільові фонди, використання яких проводиться відповідно до програм місцевих рад.

Діюча система бюджетного регулювання і міжбюджетних відносин забезпечує вилучення до Державного бюджету України 3/4 бюджетного ресурсу, який формується в адміністративно-територіальних одиницях – територіальних громадах міст, сіл і селищ. Варто акцентувати увагу і на результати 2011-2014 рр., протягом яких бюджетна система України працює відповідно до нового Бюджетного кодексу, який декларувався як дуже прогресивний в контексті посилення фінансової спроможності місцевих бюджетів та децентралізації фінансової системи країни. Так, за результатами 2011 року частка місцевих бюджетів по відношенню до обсягу консолідованого бюджету України зменшилась на 3,9%, а частка вилучених до держбюджету ресурсів регіонів зросла на 4%. У 2012-2014 рр. тенденції не зазнають змін. Тобто поставлених цілей реалізованими заходами податково-бюджетного реформування досягти не вдалося...

[Завантажити PDF версію]