МАКРОФІНАНСОВЕ ПЛАНУВАННЯ ТА МАКРОФІНАНСОВА СТАБІЛІЗАЦІЯ: ТЕОРІЯ ТА РИЗИКИ В УКРАЇНІ
В статті досліджено вихідну основу макрофінансового планування, західну практику планування фінансових ресурсів держави; виявлено та проаналізовано ризики неефективності вітчизняного механізму планування фінансових ресурсів держави; на основі аналізу науково-прагматичного потенціалу і позитивного досвіду розвинених країн запропоновано вектори розбудови дієвого механізму планування оптимального обсягу фінансових ресурсів держави та альтернативного варіанту збалансування державних витрат та суспільних потреб.
Постановка проблеми. Стабілізація вітчизняної фінансової системи наразі є одним з найголовніших завдань фінансової політики уряду. Стійкість сфери державних фінансів є однією з провідних складових забезпечення стабільного розвитку країни. Надзвичайно важливою темою, пов'язаною з стійким розвитком, є в даний час фінансовий менеджмент держави, адже забезпечення стабільного обсягу фінансових ресурсів є необхідною умовою досягнення достатнього рівня платоспроможності держави, підтримки її фінансової безпеки та спроможності протистояти зовнішнім та внутрішнім загрозам.
Макрофінансове планування є основним елементом державного фінансового менеджменту, воно створює передумови для повного і своєчасного забезпечення фінансовими ресурсами соціально-економічного розвитку суспільства. В процесі макрофінансового планування суб’єкти державних фінансових відносин оцінюють склад та структуру своїх фінансових ресурсів, визначають можливості та засоби їх збільшення, напрями їх ефективного використання. Макрофінансове планування дає змогу забезпечити збалансованість фінансових ресурсів на рівні окремих суб’єктів господарювання, галузевих структур, адміністративно-територіальних одиниць, країни в цілому; визначити реальні джерела формування фінансових ресурсів та пріоритети у фінансовій політиці макро та макрорівня; здійснювати ефективне управління фінансами, реалізовувати на практиці єдину фінансову політику на всіх рівнях державної влади, органів місцевого самоврядування та підприємницьких структур. За допомогою макрофінансового планування можна забезпечити належне функціонування фінансової системи країни, поступове стійке зростання темпів соціально-
економічного розвитку.
Аналіз основних досліджень і публікацій. В українській фінансовій практиці й досі триває процес реформування системи управління державними фінансами. Багато країн заходу вже мають потужний науково-прагматичний потенціал і багаторічний досвід втілення його в фінансову практику. Після кількох десятиліть політики дефіцитного фінансування і проведення низки реформ у державному секторі, уряди провідних країн світу запровадили ідеологію управління державними фінансами, близьку до підприємницької шкали цінностей, яка вважається еталоном раціональних рішень. А тому не розумно вигадувати нову нереалізовану технологію макрофінансового планування. Достатньо влучно застосувати позитивні надбання в цій сфері розвинених країн. Але перш ніж оцінювати ризики неефективності макрофінансового планування та пропонувати вектори розбудови дієвого механізму планування оптимального обсягу фінансових ресурсів держави та альтернативного варіанту збалансування державних витрат та суспільних потреб, треба визначити вихідну основу макрофінансового планування, його сутність та механізм...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: фінансове планування, макрофінансове планування, макрофінансова стабілізація, фіскальні правила, експертна рада, ризики, макроекономічне прогнозування. |
МАКРОЕКОНОМІКА
Котіна Ганна
к.е.н., доцент
Степура Марина
к.е.н., доцент, кафедра фінансів ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»
|
