Теорема G1 (новий підхід до оцінки бізнесу, обґрунтований концепцією ССF)
Крах однієї з найкрупніших енергетичних компаній США Enron Corp. був як грім серед ясного неба. Ще у лютому 2001 року ринкова вартість Enron оцінювалася у 60 мільярдів доларів, а її засновника Кеннета Лея ладили на посаду міністра енергетики США. На частку Enron припадало 25% ринку енергоресурсів США і стільки ж у Європі. Концерн мав підрозділи у 40 країнах світу, а ряди його співробітників нараховували близько 21 тисячі чоловік. Прибуток компанії у 2001 році перевищував 1 мільярд доларів, і ще зовсім донедавна Enron була на сьомому місці у списку журналу Fortune [1] серед 500 найкрупніших американських компаній.
З середини жовтня 2001 року вартість акцій Enron упала більш як на 99% і вже на початку грудня компанія оголосила про своє банкрутство. Новини про крах концерну спричинили падіння основних світових фондових ринків. Особливо тяжкого удару було завдано по банківськім секторам США та Великої Британії. Крім того, десятки тисяч співробітників залишились без пенсії, оскільки пенсійний фонд, у який вони вкладали гроші, 60% коштів інвестував у той самий Enron. Крім найважчих економічних наслідків банкрутство потягло за собою інші, іноді невідворотні події: 25 січня 2002 року колишнього віце-президента компанії Дж. Кліфорда Бакстера було знайдено мертвим у власному авто у штаті Техас. За даними CNN з посиланням на джерела у поліції, очевидно, це було самогубство [2].
Так само несподівано, як у випадку з Enron, і навіть більш стрімко відбувся крах однієї української компанії. Ця компанія освоювала нове газове родовище. Протягом кількох років було здійснено вкладення на суму більш 4 мільйонів гривень. Сподівання були райдужні. Вартість бізнесу зростала. Однак, коли з'ясувалося, що газу немає, – вартість компанії миттєво впала практично до нуля.
Подібних прикладів можна навести безліч, і хоча всі вони різняться у деталях, по суті вони демонструють одну і ту саму ситуацію – у визначений момент часу починається значне і стрімке падіння вартості бізнесу, яке нагадує падіння води у велетенському водоспаді (рис.1).
Аналізом наведеної ситуації можна було б знехтувати, якби її наслідки не було б такими драматичними. Адже у ній опиняються люди, і вони на карту поставили не тільки своє благополуччя, але іноді й життя, як це було, ймовірно, у випадку з крахом Enron для Кліфорда Бакстера.
Чому саме бізнес, який так успішно розвивався і демонстрував високі темпи зростання вартості протягом тривалого періоду часу, раптом миттєво втрачає практично всю вартість? Що відбувається у цій фатальній переламній точці, в якій вартість бізнесу нестримно падає до «нульової позначки»? Серйозно заглибившися у ці питання, ми бачимо, що у цій переламній точці найдокоринішим чином змінюються сподівання, пов'язані з майбутнім бізнесу. Оскільки ключовою характеристикою бізнесу як економічної системи є вартість, то ці сподівання, врешті-решт являють собою сподівання з приводу змін у майбутньому моментальної вартості бізнесу, що відображує результат минулої діяльності бізнесу.
Наочним прикладом впливу сподівань на вартість може слугувати ситуація з концерном Тусо. На фоні зростання недовіри інвесторів, спровокованої банкрутством все тієї самої компанії, сталося наступне: «Бомбою, що вибухнула 29 лютого у вівторок в атмосфері загальної настороженості, стало повідомлення про те, що комітет біржового контролю займається розслідуванням відносно багатомільйонних платежів концерну Тусо на адресу одного зі своїх менеджерів, а також на адресу маловідомої благодійної організації. Інвестори почали скидувати акції, у результаті чого їх курс знизився на 19%. У ситуацію втрутилися керівники концерну Dennis Kozlowski and Mark Swartz. Кожний з них заявив, що викупить по 500 тис. акцій Тусо, оскільки вони явно недооцінені. Таке рішення підтримало довіру у інвесторів, і у середу курс Тусо вже зріс на 5% [2, С.14].
У лічені години вартість багатомільйонного бізнесу впала на 19%, а потім зросла на 5%. Та хіба за ці кілька годин моментальна вартість бізнесу, що відображує результат його минулої діяльності, могла впасти так значно, щоб потягнути за собою таку зміну вартості бізнесу? Очевидно, ні – як у випадках з Enron і з українською газодобувною компанією справа, перш за все, у кардинальній зміні сподівань з приводу змін моментальної вартості бізнесу в майбутньому.
Таким чином, стрімке й значне падіння вартості бізнесу, що відображене на рис. 1, пояснюється, перш за все, кардинальною зміною сподівань з приводу змін моментальної вартості бізнесу в майбутньому і наявністю рефлексії, яка забезпечує вплив цих сподівань на вартість. Слова автора концепції рефлексії Джорджа Сороса як найточніше відображують суть справи: «Наші сподівання щодо майбутніх подій ...
[Завантажити PDF версію] Ключові слова: | РИЗИК - МЕНЕДЖМЕНТ
Галасюк Валерій академік АЕН України, генеральний директор аудиторської фірми «Каупервуд», член Президії Ради Спілки аудиторів України, член Аудиторсько
Галасюк Віктор лауреат конкурсів молодих оцінювачів Українського товариства оцінювачів
|