Ефективність інструментів залучення інвестицій в умовах України


В статті проаналізовано ефективність корпоративних інструментів залучення інвестицій у докризовий, кризовий та посткризовий періоди. Визначено причини обмеженого використання їх потенціалу в умовах України порівняно

із розвиненими країнами. Обґрунтовано рекомендації, спрямовані на усунення зазначених причин.

Проблема масштабного оновлення виробничої бази була актуальною для української економіки ще півстоліття тому. Перехід до ринкової економіки і вступ до СОТ багаторазово загострили цю проблему, оскільки вимагають високої конкурентоспроможності товарів вітчизняного виробництва, причому переважно товарів з високою доданою вартістю.

Дослідники зазначеної проблеми, як теоретики, так і практики, наголошують, що її вирішення у довгостроковій перспективі можливе лише за умови переходу від сировинної до інноваційної моделі розвитку економіки1. Ще на початку 2000-их років були затверджені численні державні програми модернізації виробничої бази багатьох галузей економіки, але суттєвих зрушень щодо їхньої реалізації та, відповідно, підвищення конкурентоспроможності вітчизняної економіки так і не відбулося через, в першу чергу, невирішеність проблеми фінансового забезпечення необхідних заходів. На нашу думку, більш детального дослідження потребують питання джерел, умов та механізмів залучення фінансових ресурсів для реалізацій необхідних економічних перетворень.

Економісти часто дають оцінку обсягів інвестицій у вітчизняну економіку, які необхідні для її оновлення. На нашу думку, такий підхід є дещо некоректним, оскільки модернізація виробничої бази є не заходом, який при наявності необхідних ресурсів може бути реалізованим за певний час, а процесом, таким же нескінченим, як і сам науково-технічний прогрес. З цієї точки зору удосконалення механізмів ефективного залучення інвестицій потрібне не тільки для вирішення теперішніх проблем в економіці, але й для її подальшого сталого розвитку. Перехід до інноваційної моделі економіки потребує «перебудови фінансової системи в такий спосіб, щоб вона була здатна працювати з високотехнологічними і високоризикованими компаніями нової економіки2». Впровадження інвестиційно-інноваційних заходів потребує значних фінансових ресурсів, а ефективність цих заходів визначальною мірою залежить від швидкості їх реалізації. Підприємства не можуть чекати накопичення потрібних ресурсів за рахунок своїх прибутків та амортизаційних відрахувань.

В економічно розвинутих країнах істотні фінансові ресурси практично всього населення і компаній акумулюються банками у вигляді, переважно, поточних рахунків, оскільки взаєморозрахунки в цих країнах проводяться, здебільшого, в безготівковій формі. Строкові ж депозитні вклади, ставки по яким невеликі - 2-4%, не мають широкого розповсюдження. Потужність банків на таких засадах все більше зростає і вже на початку 2000-х років ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Чемодуров Олександр
к.е.н., м.н.с., ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАНУ»




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org