Фінансовий ринок та ринок фінансових послуг: взаємозв'язок та єдність


Роботу присвячено досліженню сутності фінансової послуги та ринку фінансових послуг, розглянуто його функції, представлено структуру ринку фінансових послуг.

Вступ. На сучасному етапі майбутнє соціально-економічного розвитку будь якої країни визначається двома тенденціями: пошуком шляхів інноваційного прориву в реальному секторі економіки та організацією фінансування створення об’єктів фінансово-економічної інфраструктури. Під впливом глобальних соціально-економічних перетворень розвиток країни повинен характеризуватись поступальним рухом до постіндустріального суспільства, де зростаюча роль належить сфері послуг [1].

Формування конкурентоспроможної економіки стимулює пошук нових фінансових можливостей для інвестування економіки, створення різноманітність механізмів фінансування та інвестування, а також надання фінансових послуг.

У багатьох країнах рівень розвитку ринку фінансових послуг визначає ефективність функціонування їх економіки, а від так увага дослідників до ринку фінансових послуг є суттєвою. Великий внесок у даному напрямі зробили такі відомі зарубіжні економісти, як Дж. Маршалл, Дж.-М. Кейнс, Ф. Мишкін, Ф. Фрідмен, У. Шарп та інші. Проблематиці розвитку ринку фінансових послуг значну увагу приділено з боку вітчизняних науковців: В. Ходаківської, Л. Горбача, О.Кауна, С. Науменка, С. Міщенка, Л. Співака, В. Шелудько та інших.

Незважаючи на величезну кількість досліджень проблем розвитку ринку фінансових послуг, залишаються значні розходження в поглядах на сутність ринку фінансових послуг і його функцій. Цим самим обумовлюється мета даного дослідження.

Для розуміння економічної природи та проблем розвитку ринку фінансових послуг необхідно розкрити сутність послуги взагалі та фінансової послуги зокрема.

Діалектика наукового дослідження припускає обґрунтування економічної сутності фінансових послуг, виходячи з визначення послуги як такої. Аналіз показує, що ще в класичній політекономії поряд з розкриттям сутності товару були спроби визначити економічну природу послуги. Так, А. Сміт по-діляв матеріальні блага і послуги з відчутності об’єктів, результатів праці і відносив до послуг блага, які не мають природній субстанції для включення їх в суспільне багатство. На догоду концепції матеріального виробництва, виходячи з визначення «нематеріальної» праці і продукту сфери послуг, ним зроблено висновок про «неекономічність» даної сфери, наслідком чого стало виключення діяльності з надання послуг з загальної системи результатів людської економічної діяльності [2]. За часів А. Сміта послугу визначали як «невловимі» товари, споживані і зникаючі безпосередньо в момент виробництва. Саме ця «невідчутність» привела А. Сміта до висновку про те, що послуги не мають довгострокової економічної цінності та не заслуговують серйозного економічного розгляду.

Декілька визначень поняття «послуга» дає К. Маркс. Найбільш ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ

Подзигун Ірина
асистент кафедри Фінансові ринки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org