ЗРОСТАННЯ ДОБРОБУТУ НАСЕЛЕННЯ ЯК УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЛЮДСЬКОГО РОЗВИТКУ
Актуальність дослідження визначення рівня розвитку людини та стану задоволення зростаючих потреб забезпечення її життєдіяльності, передусім, зумовлена необхідністю оцінки соціальної спрямованості вектора ринкових реформ, а також складністю, протиріччями і внутрішньою неоднорідністю тих соціально-економічних трансформаційних процесів, що відбуваються в Україні.
Основну увагу автор статті приділяє дослідженню теоретичних засад кількісного виміру та якісної оцінки рівня людського розвитку в системі економічних відносин, що пов’язані із забезпеченням зростання добробуту населення. При цьому автор використовує науковий та практичний досвід, що нагромаджений у зазначеній сфері світовою та вітчизняною теорією та практикою, а також спирається на достатньо репрезентативний інформаційно-статистичний матеріал.
З моменту проголошення державної незалежності перед вітчизняними вченими й політиками стоїть завдання розробки стратегії розвитку України в ХХІ столітті з урахуванням досвіду інших країн. Великого значення набуває формування нової парадигми національного буття, пізнання та вміле використання закономірностей цивілізаційного процесу. Однією з позицій щодо об’єднуючої національної ідеї є сталий розвиток. Проте будь-який розвиток має сенс лише тоді, коли він спрямований на забезпечення розвитку людини та її потреб. В ситуації загострення різноманітних соціальних проблем в Україні певні суспільні верстви населення опинилися за межами гідного існування. Це ставить питання людського розвитку до низки найбільш актуальних та фундаментальних проблем дослідження економічної теорії та соціальної практики в Україні.
Проблеми постіндустріального розвитку суспільства і світових тенденцій соціогуманітарного процесу досліджують українскі вчені: В.Геєць, І.Курас, С.Мочерний, А.Чухно та ін., їхні російські колеги – Л.Абалкін, В.Медведєв, Ю.Яковець та ін. Різні аспекти людського розвитку, пов’язані з вивченням життєвого рівня, в тому числі формування доходів в умовах ринкової трансформації, розробляють вітчизняні вчені: В.Базилевич, А.Гошко, В.Куценко, Е.Лібанова, В.Мандибура, М.Соколик, Г.Тарасенко, С.Тютюнникова та ін. Однак існують питання науково-концептуального характеру, що пов’язані з поглибленням теоретико-методологічного розуміння сутності людського розвитку та закономірностей якісної зміни стану добробуту.
В умовах переходу економіки до ринкового регулювання важливого значення набуває зростання суспільного добробуту, що в свою чергу має позитивний вплив на людський розвиток. Однак соціально-економічний розвиток України, враховуючи негативні наслідки трансформаційних процесів, можливий лише за умови ефективного забезпечення розвитку людини та її потреб. Оскільки історичний розвиток суспільства можна у певному обсязі розглядати як історію формування кола потреб усебічно розвиненої людини, то забезпечення зростання добробуту ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
МАКРОЕКОНОМІКА
Томчук Наталія
аспірант кафедри економічної теорії, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, економічний факультет
|
