Підвищення конкурентоспроможності ВНЗ у контексті надання якісних освітніх послуг
Авторами розглядаються питання вдосконалення та реалізації маркетингового підходу до взаємин виробників й споживачів товарів і послуг з урахуванням сучасних тенденцій розвитку бізнесу на основі впровадження і розвитку маркетингу освітніх послуг у діяльність навчальних закладів і маркетингових стратегічних рішень у процесі роботи на вітчизняних ринках.
Постановка проблеми. За роки, що минули від часу відновлення незалежності України, колишнє егалітарне суспільство змінилось на суспільство, якому притаманний дуже високий ступінь нерівності – за доходами, за доступом до базових соціальних послуг (інформаційних, комунікативних, освітніх, медичних тощо), за станом здоров’я, ризиком смерті й тривалістю життя, за умовами та якістю життя, за становищем на ринку праці.
Найбільш очевидною є нерівність за доходами, що полягає в наявності бідних і багатих верств населення. Нерівність за доходами, в свою чергу, призводить до посилення нерівності доступу до основних соціальних благ (якісного медичного обслуговування, якісної освіти, комфортного житла), до ресурсів (фінансових, зокрема кредитів, земельних тощо), до реалізації своїх основних прав загалом (права на здоров’я, на життя, на безпеку). Водночас і сама нерівність за доходами є наслідком інших видів і проявів нерівності. Так, діти з незаможних родин, які не мають можливостей отримати якісну освіту, частіше перебувають за межею бідності.
Сьогодні в Україні соціально-економічний статус тісно пов’язаний з рівнем освіти: якщо серед осіб з повною вищою освітою частка бідних становить 11%, осіб із середніми доходами – 35%, а заможних – 7,5%, то серед тих, хто має лише повну загальну середню освіту (тобто не має системної професійної підготовки), бідних 29%, осіб із середніми доходами – 18%, а заможних – 2%. Наявність вищої освіти у 2,3 раза знижує ризик бідності і в 1,6 раза підвищує імовірність отримання середніх доходів, значною мірою впливає і на спосіб життя, зокрема споживчу поведінку. Так, серед осіб з вищою освітою значно більше тих, хто робить заощадження, – 14% проти 6% серед людей, які не мають навіть середньої освіти. Населення з вищою освітою витрачає більшу частину коштів (навіть за їх обмеженості) на навчання своїх дітей. Серед тих, хто за допомогою банківських кредитів будує собі житло, особи з вищою освітою становлять близько 90%. В Україні спостерігається прямий зв’язок між рівнем освіти та конкурентоспроможністю на ринку праці. Слід підкреслити й істотний вплив високої професійно-освітньої підготовки на збільшення періоду економічної активності. Навіть після 70 років працюють 3,4% населення з вищою освітою і лише 0,5% осіб, що її не мають. Більш високий рівень освіти дає змогу краще реалізувати себе на ринку праці: якщо серед осіб з повною вищою освітою безробітними є лише 4,5%, то серед осіб з неповною вищою освітою цей показник зростає до 7,9%, а із загальною середньою освітою – до 15,6%. Питома вага працюючих за наймом та роботодавців є прямо пропорційною рівню освіти. Роботодавців серед осіб з повною вищою освітою у 3 рази більше, ніж серед представників з повною середньою освітою.
Нагальними щодо вирішення з теоретичної та практичної точок зору є проблеми, пов’язані з різними ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
МАКРОЕКОНОМІКА
Данніков Олег
аспірант кафедри маркетингу КНЕУ
Баша Інна
ст. викладач кафедри маркетингу ДВНЗ «КНЕУ імені Вадима Гетьмана»
|
