Державне регулювання складу та структури активів як засіб забезпечення фінансової стійкості страховиків


У статті розглянуто зміни до страхового законодавства стосовно визначення порядку розміщення страховиками коштів страхових резервів та встановлення вимог до якісного складу їх активів з метою обмеження ризиків, що виникають при здійсненні страхових операцій.

Забезпечення надійного страхового захисту суб’єктів господарювання та громадян є важливим в умовах сучасного соціально-економічного розвитку України. Доведено, що стабілізація економіки країни, створення сприятливого інвестиційного клімату та забезпечення захисту майнових інтересів громадян значною мірою залежать від функціонування фінансово стійких вітчизняних страховиків, важливим фактором впливу на розвиток яких є регулююча роль держави.

Необхідність державного нагляду за страховими відносинами зумовлена, в першу чергу, здійсненням страховиками процесу управління коштами, отриманими від страхувальників, порушення принципів якого може викликати втрату цих коштів. При цьому особливої уваги потребує питання щодо ефективного управління страховими резервами, які займають значну частку у фінансових ресурсах страховиків. Враховуючи вплив негативних наслідків світової фінансової кризи як взагалі на фінансовий сектор вітчизняної економіки, так і на страховий бізнес зокрема, проблематика ефективного управління активами українських страхових компаній з метою забезпечення їхньої фінансової стійкості є особливо актуальною.

Аналіз останніх публікацій. Питання управління активами страховиків неодноразово розглядалися у працях вітчизняних науковців, зокрема Александрової М.М., Базилевича В.Д., Бланка І.А., Білика М.Д., Внукової Н.М., Гаманкової О.О., Осадця С.С., Ротової Т.А., Руденка Л.С., Супруна А.А., Суторміної В.М., Терещенка О.О., Шумелди Я.П. та інших.

Однак не всі аспекти цієї проблеми з’ясовані й дістали належне наукове обґрунтування. В першу чергу це стосується формування кількісної та якісної структури страхових резервів, виконання законодавчих нормативів щодо розміщення активів страхових компаній як засобу забезпечення фінансової стійкості страховиків.

Метою статті є дослідження чинних нормативів розміщення страхових резервів і формування основних напрямів подальшого державного регулювання складу та структури активів вітчизняних страховиків як засобу забезпечення їхньої фінансової стійкості.

Проведені дослідження свідчать, що управління фінансовою діяльністю страховика потребує суворого державного нагляду та базується на визначених законодавством принципах, оскільки кошти, які є об’єктами цього управління, належать не страховикам, а страхувальникам. При цьому статтею 31 Закону України «Про страхування» визначається поняття «дозволені активи», тобто активи для представлення технічних резервів, що ґрунтуються на принципах безпечності, прибутковості, ліквідності. З огляду на те, що Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України №741 від 08.10.2009 введено ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Фисун Ірина
здобувач кафедри фінансів та банківської справи Полтавського національного технічного університету ім. Юрія Кондратюка




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org