Світовий досвід дематеріалізації емісійних цінних паперів та проблеми його імплементації в законодавство й ринкову практику в Україні
В цій статті розглядається світова практика проведення дематеріалізації цінних паперів. Аналізуються особливості механізму проведення цього процесу і його наслідки в різних країнах. Акцентовано увагу на відмінності понять «іммобілізація» і «дематеріалізація», визначено причинно-наслідковий ланцюг процесу дематеріалізації. Узагальнено основні проблемні питання, які вини-кають в процесі дематеріалізації випусків цінних паперів в Україні. Розроблено пропозиції щодо оптимізації цього процесу як в законодавчому плані, так і в плані його практичної реалізації.
Висвітлення проблеми у загальному вигляді, її зв’язок із науково-практичними завданнями. Дематеріалізація як процес утрати капіталом речової форми є віддзеркаленням глибинного взаємозв’язку та взаємозалежності між економікою та фінансами, що відображені у фінансовій інфраструктурі. Фінансова інфраструктура, в свою чергу, обслуговує фінансовий ринок, який є однією з найважливіших складових економіки та фінансів. Забезпечення переміщення фінансових ресурсів у часі й просторі, а також сприяння цим процесам здійснюють усі інституції та організації фінансового ринку, які належать і до фінансової інфраструктури. [1, с.15–16]. Невід’ємною складовою інфраструктури фінансового ринку взагалі і ринку цінних паперів – зокрема, є депозитарії, що взаємодіють з іншими забезпечувальними інституціями – реєстраторами та зберігачами. Необхідною умовою виникнення та функціонування депозитаріїв (центральних депозитаріїв) є бездокументарна форма існування цінних паперів, тобто, депозитарна діяльність безпосередньо пов’язана з впровадженням бездокументарної форми цінних паперів.
Існування фінансових інструментів залежить від форми, в якій вони випущені: фізичної чи у вигляді облікових записів на рахунках. Фізична форма існування цінних паперів все ще використовується в багатьох країнах. На причинах цього явища ми ще зупинимося, та зазначимо: дана форма є традиційною, але має суттєві недоліки. Зберігання та управління фізичним переміщенням фінансових інструментів призводить до збільшення видатків, уповільнення руху фінансових ресурсів і зменшення ліквідності ринку цінних паперів [ 2, с.34–35].
Світова економічна система, яка формувалася в останні три десятиріччя, характеризується як інформаційна та глобальна. В більшості країн з ринковою економікою та розвиненим фінансовим ринком використовуються комп’ютеризовані системи реєстрації бездокументарних цінних паперів, які забезпечують їхнє зберігання та ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
ФІНАНСОВІ ІНСТРУМЕНТИ
Головко Анатолій
заступник Голови Правління НДУ
Радзієвська Вікторія
кандидат економічних наук
|
