Сутність і характеристика понять «нововведення» та «інновація»


Висвітлені теоретичні підходи до визначення сутності понять «нововведення» та «інновація», їх розмежування залежно від об’єкта та предмета дослідження.

Вступ. Ефективність управління інноваційною діяльністю підприємства потребує наявності теоретико-методичних засад щодо конкретизації інноваційного процесу та визначення його етапів. Однак на сьогоднішній день немає однозначного підходу до сутності основних понять та їх взаємозв’язку. Це стосується, насамперед, таких понять як «нововведення» та «інновація».

Вивченням та дослідженням питань інноваційної діяльності займаються вітчизняні та закордонні вчені-фахівці, а саме І. Балабанов, В. Василенко, В. Шматько, С. Ільєнкова, М. Крупка, М. Мескон, Б. Санто, Б. Твісс, А. Сухоруков та ін. [1 – 11]. У їхніх роботах розглядаються складові інноваційного процесу відокремлено, які характеризуються з різних сторін, але не враховують систематичний підхід до визначення нововведень та інновацій.

Метою статті є аналіз теоретичних підходів до визначення сутності понять «нововведення» та «інновація», уточнення, доповнення та визначення їх місця в інноваційному процесі.

Вивчення та аналіз літературних джерел [7, 8, 9 та ін.], де наведено визначення «нововведення», дозволило узагальнити й систематизувати ці точки зору та виокремити об’єкт та предмет дослідження щодо кожного автора. На основі такого підходу були установлені елементи як об’єкта, так і предмету дослідження, їх послідовність, взаємозв’язок, взаємозалежність та внести деякі доповнення. Такий підхід дозволяє визначити ланцюг послідовності нововведення як результату інтелектуальної діяльності для подальшої його реалізації. На рис. 1 відображені різні точки зору на поняття нововведення щодо об’єкта дослідження...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ТЕОРІЯ

Боярська Марія
аспірант ХНЕУ




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org