Складові системи регулювання ринків цінних паперів у ЄС


Розширення спектра послуг щодо цінних паперів та зростання ролі фінансових установ у інвестиційному процесі є важливим підґрунтям економічного зростання кожної держави. У багатьох країнах світу рівень розвитку індустрії цінних паперів є індикатором зрілості ринкових відносин. Сучасна індустрія цінних паперів України, внаслідок інституційних та функціональних характеристик, не повною мірою відповідає тенденціям світових фінансових систем, що може завадити економічній кооперації України з іншими державами, уповільнити інвестиційні процеси та стримувати розвиток реального сектору економіки.

Глобальна економіка, як і національна економіка окремої країни, – з одного боку є системою, спроможною до саморегулювання, а з іншого – потребує активного державного регулювання. Якщо раніше державне регулювання було атрибутом винятково національної економічної системи, то зараз започатковане міждержавне регулювання здійснюється за участю міждержавних економічних організацій. Глобальна економіка регулюється в першу чергу економічними, а не адміністративними методами. При цьому фінансова індустрія і, зокрема, індустрія цінних паперів значною мірою лише забезпечує можливість глобалізації, але інтегрується вищими темпами.

Держава в розвиненій ринковій системі покликана забезпечувати інституційно-правову структуру економіки і заповнювати так звані провали ринку, а глобалізація цю необхідність тільки підсилює. Отже без адекватної участі держави світова економічна система буде постійно схильною до кризи. Регулювання передбачає наявність цілої низки елементів, однак у кінцевому результаті його ефективність визначається якістю персоналу, що здійснює цю функцію. Ефективне регулювання вимагає від регулятора наявності персоналу з належним досвідом та навичками, достатніми для визначення і забезпечення реалізації регуляторної політики.

Багаторічний пошук оптимальної для України системи регулювання індустрії цінних паперів «методом спроб та помилок», на жаль, не дає очікуваного результату. Від емпіричного державного регулювання необхідно перейти до довгострокових структурних змін з використанням методів прогнозування результатів. Одним з ключових завдань, що сьогодні на часі, є встановлення розумного співвідношення між державним регулюванням і ринковим саморегулюванням учасників ринків цінних паперів.

Міжнародна інтеграція державного регулювання економічних процесів виявилася найбільш чіткою і послідовною в країнах Європейського Союзу (ЄС). Тут сформувався такий механізм регулювання господарського життя, заснований на наднаціональному втручанні в соціально-економічні процеси, аналогів в світі якому не було. Оскільки економічне життя цих країн будується тепер у рамках єдиного внутрішнього ринку, для них особливо важливим є, по-перше, проведення єдиної політики в сфері регулювання економічної діяльності і, по-друге, уніфікація національних систем регулювання, гармонізація законодавства і ухвалення єдиних стандартів регулювання. Правила регулювання підприємницької ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

МАКРОЕКОНОМІКА

Хоружий Сергій
к.е.н., докторант ДВНЗ «Університет банківської справи»




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org