Емісійна політика акціонерного товариства
Ефективність емісії значною мірою залежить від вибору типу фінансового інструмента. Для розміщення емісії можна використати кілька типів фінансових інструментів:
- звичайні та привілейовані акції;
- депозитарні розписки, опціони, варанти і т.д.
Перспективними інструментами залучення інвестицій на українському ринку могли б бути привілейовані акції, оскільки це, з одного боку, дає можливість для інвестора отримати гарантований прибуток, а з іншого - не викликає посилення контролю над емітентом з боку інвестора, а відносна невигідність, на перший погляд, цих акцій не настільки вагома, якщо врахувати, що найважливішою проблемою в цей час для підприємства є залучення капіталу. На фондових ринках зарубіжних країн привілейовані акції є одним із сегментів, що розвиваються найбільш динамічно [ ].
Українські підприємства теж можуть використати ринок привілейованих акцій, оскільки він привабливий для інвестора з наступних причин:
- ризик вкладень в ці акції значно нижчий, ніж у звичайні. Ймовірність невиплати дивідендів дуже низька, оскільки, згідно з проектом Закону України "Про акціонерні товариства", у разі невиплати дивідендів за привілейованими акціями акціонери отримують право голосу на зборах акціонерів, що є невигідним для власників контрольного пакета;
- ефективність вкладень в привілейовані акції залежить тільки від рівня прибутковості підприємства-емітента і особливостей нарахування дивідендів.
Можливості залучення капіталу за рахунок випуску привілейованих акцій передбачено проектом Закону України "Про акціонерні товариства". Цим проектом сумарна номінальна вартість привілейованих акцій акціонерного товариства збільшується до 25% статутного капіталу. Але цього обмеження, на наш погляд, можна уникнути, наприклад, за допомогою відриву ціни розміщення від номіналу привілейованої акції з попереднім збільшенням статутного капіталу (за рахунок випуску звичайних акцій в зв'язку з переоцінкою основних фондів).
Шанси розміщення привілейованих акцій збільшуються в зв'язку з тим, що ці акції представляють частку вартості компанії, а, отже, є тими ж складовими зростаючої в ціні власності, що й звичайні акції. У зв'язку з цим вартість привілейованих акцій також пов'язана із зростанням загальної капіталізації підприємства, яку розраховують на основі цін звичайних акцій.
Вартість привілейованих акцій відстає від вартості звичайних акцій. Це відставання виражається співвідношенням цін, яке на розвинених ринках коливається в межах 50-60% [ ].
У середньому дисконт за привілейованими акціями (деяка умовна величина знижки з можливої ринкової ціни на привілейовані акції) у порівнянні з їхньою поточною ринковою ціною становить близько 10-20%. Цей дисконт і збільшує привабливість привілейованих акцій для середніх інвесторів, що мають порівняно короткий період інвестування.
Таким чином, вибір привілейованих акцій як інструмента залучення капіталу дозволяє емітенту з певною вірогідністю очікувати зростання ринкової капіталізації компанії.
Вірогідність зростання капіталізації компаній, на наш погляд, цілком правомірна, якщо врахувати недокапіталізованість українських акціонерних товариств. Як було нами з'ясовано в процесі дослідження, багато підприємств, що випустили в період акціонування звичайні акції, мають певний потенціал зростання. Це дозволяє стверджувати, що із зростанням курсової вартості звичайних акцій збільшиться і ціна привілейованих, оскільки ліквідність цих акцій взаємопов'язана і визначається вартістю одного підприємства.
Аналіз досвіду інвесторів, що працюють з привілейованими акціями на фондовому ринку Росії [ ], свідчить, що для середнього інвестора ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: | 