Розроблення й впровадження фінансової політики на місцевому рівні
Аналіз економічного становища за часів набуття Україною незалежності дозволяє доволі чітко визначити дві фази: рецесію та економічне зростання. Під час рецесії спостерігається більш високій рівень безробіття, проте через зменшення купівельної спроможності населення індекс споживчих цін майже не змінюється. В протилежній фазі – фазі економічного зростання безробіття майже відсутнє, але рівень інфляції зростає.
Головними завданнями фінансової політики під час знаходження держави в кожній із фаз економічного розвитку економічного розвитку є стабілізація темпів економічного зростання, зменшення коливань економічних циклів, стимулювання розвитку пріоритетних сфер діяльності та структурних перетворень, досягнення високого рівня зайнятості й помірних темпів інфляції, створення сприятливих умов для інвестиційної активності, розвитку підприємництва тощо.
Як повинні виконуватися ці завдання на державному та місцевому рівнях? І тут можна побачити незацікавленість місцевих органів влади в розробленні й впровадженні самостійної політики, в небажанні проявляти ініціативу щодо державної фінансової політики, що в подальшому, в разі недосягнення поставлених цілей, дозволить перекласти відповідальність на владу вищого рівня. Проблема в тому, що під час рецесії спостерігається скорочення податкових й інших надходжень до місцевого бюджету при одночасному збільшені соціальних виплат. З погляду місцевих органів влади саме держава повинна створювати нові робочі місця та фінансово забезпечувати додаткові соціальні зобов’язання. Держава, в свою чергу, хоче перекласти фінансову та політичну відповідальність за здійснення та нездійснення цих заходів на місцевий рівень. Цілком очевидно, якщо б місцеві органи влади проводили виважену самостійну фінансову політику стабілізації, це допомогло б як їм самим, так і державі у досягненні стабілізаційного ефекту в економіці.
Питання розроблення й впровадження місцевої фінансової політики, її взаємодії з регіональною політикою держави та державною фінансовою політикою знаходиться в сфері уваги як державних органів влади [1-4], так і в українських вчених І. Бураковського [8], С.Максименка [11], О. Оболенського [5], І. Чугунова [15] та зарубіжних науковців [6, 10, 14, 16]. Водночас, на нашу думку, в роботах науковців недостатньо уваги приділяється особливостям та методологічним засадам підвищення і цій справі органів місцевого самоврядування.
Підвищення ролі місцевого фінансового менеджменту у забезпеченні економічної стабільності держави останнім часом спостерігається майже в усіх країнах, у першу чергу, в країнах з перехідною економікою. Адже в умовах формування відкритого демократичного суспільства становлення і розвиток місцевого самоврядування, побудова життєдіяльності кожної громади, яка є замовником і споживачем послуг самоврядування на демократичних принципах набувають особливого значення. Розвиток громади значною мірою залежить від ефективної діяльності органу місцевого самоврядування, його структури, персоналу, постановки завдань та пріоритетів діяльності...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
ТЕОРІЯ
Буряченко Андрій
кандидат економічних наук, старший викладач кафедри фінансів КНЕУ
|
