Метод Галасюка двовимірного аналізу відносно величин структури, або Ще раз про ефект «G-гіперболізму»



У економічній теорії і практиці спеціалісти користуються абсолютними й відносними величинами [1-6]. Кожна відносна величина, як відомо, являє собою відношення двох величин. При цьому знаменник відносних величин називають базою порівняння, а чисельник – порівнянною величиною [1,2].

Відомий український учений Є.В. Мних зазначає: «Порівняння – найуніверсальніший метод пізнання економічних явищ і процесів, дослідження їхніх змін і розвитку, початковий етап реалізації аналізом своєї цільової функції. «Усе пізнається у порівнянні» – загальноприйняте філософське положення виводить метод порівняння в економічному аналізі у розряд основних» [5, с.60].

М.І.Баканов і А.Д.Шеремет зазначають: «Порівняння – найбільш ранній й найбільш поширений спосіб аналізу... В економічному аналізі спосіб порівняння вважається одним з найважливіших: з нього починається аналіз [6, с. 63-64]. Більше того, вони підкреслюють: «Економічний аналіз починається за своєю суттю з обчислення величини відносної» [6, с.63].

В.В.Ковальов пише: «Суть принципу розумного поєднання абсолютних і відносних показників визначається тим, що основне призначення будь-якої системи показників полягає у співставленні і аналізі деяких характеристик у просторово-часовому розрізі. Найбільш придатні для цієї мети відносні величини; з їх допомогою можна виявити і оцінити вплив екстенсивних та інтенсивних факторів розвитку явищ, елімінітувати просторово-часову неспівставність показників, обумовлену такими причинами, як інфляція, ефект масштабу, організаційні зміни і т.п. Наприклад, прибуток, що є абсолютним показником, далеко не завжди може слугувати критерієм порівнювальної оцінки ефективності роботи підприємств, інша справа – показники рентабельності. Таким чином, поширеність відносних і питомих показників обумовлюється тією обставиною, що вони мають певну перевагу перед абсолютними...» [4, с. 92].

Разом з тим, результати обрахування практично всіх відносних показників зазнають викривлюваного впливу ефекту «G–гіперболізму», існування якого вперше було виявлено мною у липні 2002 року в результаті узагальнення багаторічного успішного досвіду наукової і практичної роботи спеціалістів консалтингової групи «Каупервуд» [7, 8]...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

РИЗИК - МЕНЕДЖМЕНТ

Галасюк Валерій
академік АЕН України, генеральний директор аудиторської фірми «Каупервуд», член Президії Ради Спілки аудиторів України, член Аудиторсько




©  2001 - 2023  securities.usmdi.org