Депозитарні розписки як інструмент залучення іноземних інвестицій
Актуальність проблеми. Зі становленням ринкової економіки постала необхідність залучення інвестицій для потреб українських компаній. При цьому все більшої актуалізації набуває використання іноземних інвестицій.
У такій ситуації зростає роль і значення інструментів, що дозволяють українським підприємствам виходити зі своїми цінними паперами, зокрема акціями, на міжнародний фондовий ринок. Таким інструментом на сьогоднішній день є депозитарні розписки.
Постановка задачі в даному випадку включає дослідження депозитарних розписок як інструменту залучення іноземних інвестицій, їх видів та принципів обертання на ринку.
Результати дослідження. У загальному розумінні депозитарна розписка — це цінний папір, що має похідний характер і випускається авторитетним депозитарним банком у формі сертифікату на акції іноземного емітента.
Це еквівалент цінних паперів іноземного емітента, що випускається американським банком-депозитарієм, який засвідчує право на акції неамериканської компанії і торгується на фондовому ринку США та Європи за місцевими торговими процедурами у вигляді американських депозитарних розписок ADR (American Depository Receipts) і глобальних депозитарних розписок GDR (Global Depository Receipts) відповідно. Існує ще один вид депозитарних розписок – EDR (European Depository Receipts), що деноміновані в євро.
Уперше депозитарні розписки (Depository Receipts, DR) з’явилися на ринку в 1927 році, коли Великобританія заборонила вивезення акцій національних компаній за кордон. Американським кредитним організаціям у
30-х роках також було заборонено розміщувати свої активи в акції зарубіжних компаній. У відповідь на цю заборону було створено альтернативний похідний фінансовий інструмент – Американські депозитарні розписки (ADR) — цінні папери у формі сертифікатів, випущених американським банком, що засвідчують право покупця депозитарних розписок на відповідну кількість акцій компанії, яка розмістила частину своїх акцій на зберігання в депозитарій американського банку. Остаточно нормативні умови випуску депозитарних розписок оформилися в 1955 році і були доопрацьовані у 80-х з метою розширення ринку.
Залежно від особливостей емісії, розміщення та вимог, що пред’являються до депозитарних розписок, останні поділяються на кілька видів:
1. Неспонсоровані депозитарні розписки – випускаються одним або кількома депозитаріями у відповідь на ринковий попит, але без формальної згоди компанії-емітента, чиї акції представлені даними депозитарними розписками. Цей вид вважається недосконалим, оскільки відсутній контроль з боку компанії-емітента.
2. Спонсоровані депозитарні розписки – випускаються одним депозитарієм, що обирається компанією-емітентом та з яким укладається депозитарна угода або контракт на надання послуги з розміщення. Даний вид розписок забезпечує емітенту контроль над випуском та дає можливість реєструватися на національному фондовому ринку США.
2.1. Спонсоровані депозитарні розписки І рівня – найпростіший спосіб доступу на ринки капіталу США та інших країн для емітентів депозитарних...
[Завантажити PDF версію] Ключові слова: |