Прогнозування впливу Накопичувального пенсійного фонду та недержавних пенсійних фондів на розвиток економіки (питання методології)
Практичні кроки щодо формування накопичувального рівня вітчизняної пенсійної системи почалися зі створення в 2004 році недержавних пенсійних фондів згідно з прийнятим у 2003 році Законом України «Про недержавне пенсійне забезпечення» [1]. З березня 2005 року до недержавних пенсійних фондів вже почали надходити перші пенсійні внески [2].
Вітчизняні дослідники [3,с.79] зазначають, що запровадження накопичувального рівня пенсійної системи (як державного, так і недержавного) створює передумови формування в економіці країни значного обсягу довгострокових пенсійних накопичень. Так, наприклад, вони вказують, що за підсумками 2005 р. США нагромадили найбільшу суму пенсійних активів – еквівалент більше ніж 160 % ВВП (з якого 93,8 % становлять пенсійні фонди). В той же час загальна сума накопичених пенсійних активів перевищила 100 % ВВП також в Ірландії, Норвегії, Данії та Японії. Протягом минулого десятиліття багато країн Центральної й Східної Європи в свою чергу почали активно формувати й просувати послуги накопичувальних пенсійних фондів як важливу ланку нової пенсійної системи. Про це свідчать зокрема показники зростання пенсійних активів у цих країнах. Наприклад, у Чеській Республіці пенсійні активи в 2005 р. становили 4% ВВП, в Угорщині – 3,9% ВВП, в Польщі – 9% ВВП.
Хоча абсолютні показники розвитку вітчизняних недержавних пенсійних фондів є ще досить незначними, темпи їх зростання є порівнянними з темпами розвитку подібних фінансових інститутів у країнах Центральної й Східної Європи [2,4].
Дослідження питань оцінки впливу діяльності накопичувальних пенсійних фондів (державних та недержавних) як в світовій практиці, так і на ринку фінансових послуг України в спеціальній економічній науковій літературі сьогодні певною мірою обмежено в частині економетричного моделювання. Основну увагу зарубіжні дослідники (зокрема С.Едвардс [5], Д.Корсетті [6], Р.Хольцман [7],
К. Шмідт-Хебель [8,9]) приділяють у першу чергу формально-логічному та кількісному аналізу недоліків нефондованих пенсійних систем порівняно з накопичувальними, а також впливу пенсійних систем на окремі макроекономіч-ні показники у відповідних країнах.
Публікації у вітчизняних періодичних наукових виданнях (Коба С. [10,11], Ковальова Н. [12], Леонов Д. [3, 10-15], Лібанова Е. [16], Федоренко А. [12]) здебільшого мають або фрагментарний характер і не дають цілісного уявлення про можливість комплексної кількісної оцінки впливу діяльності накопичувальних пенсійних фондів на інвестиційні процеси в економіці, або ґрунтуються на застарілих редакціях проектів відповідних законодавчих актів України. При цьому лише декількох дослідників (зокрема, слід відмітити роботи Леонова Д. та Коби С. [10,11], а також Лібанової Е. [16]) підходять до оцінки ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ
Леонов Дмитро
к.е.н., професор, Ректор Українського інституту розвитку фондового ринку
Ковальова Наталія
економіст
|
