Індекс корпоративного управління в Україні: методологічні засади обчислення



Корпоративне управління стає головним фактором при прийнятті інвестиційних рішень у XXI столітті. Інвестори вважають, що оцінка практики корпоративного управління є так само важливою, як і фінансові індикатори інвестицій. За даними опитування, проведеного McKinsey & Company, більшість інвесторів готові витрачати додаткові кошти в інвестування, якщо акціонерні товариства досягають ви-щих управлінських стандартів. Такі «премії» у Північній Америці та Західній Європі можуть досягати 12-14, у Азії та Латинській Америці – 20-25, а у Східній Європі – до 30% обсягу інвестиції [1]. Таким чином, актуальність проблеми розроблення відповідних індикаторів рівня корпоративного управління не викликає сумніву як у зарубіжних, так і у вітчизняних дослідників та практиків.

У той же час дослідники зауважують [2, с.59], що єдиної моделі корпоративного управління, яка б успішно застосовувалась у всіх країнах і в усіх компаніях, не існує, однак розроблено багато різних «кодексів найкращої практики корпоративного управління», що враховують відмінності в законодавстві, структурі органів управління та практиці ведення справ у тій чи іншій країні. Єдиного визнаного індикатора корпоративного управління у світі також немає. Для оцінки рівня корпоративного управління використовуються різноманітні методології, які мають різний рівень застосування та визнання у світі. Зокрема, слід відмітити дослідження з цих питань таких авторів як М.Гібсон, Д.Кричтон-Міллер, П.Уорман, К.Дабровська, М.Грушчинський [3-5]. Крім того, власні методики оцінки рівня корпоративного управління розроблені та запроваджені такими відомими інституціями, як рейтингове агентство Standard & Poor’s, міжнародні консалтингові фірми Davis Global Advisors, Inc. та Deminor, організація обслуговування інституційних акціонерів Institutional Shareholder Services, Інститут корпоративного права і управління Російської Федерації, Російський інститут директорів. Однак пошук найбільш репрезентативних комплексних індикаторів у сфері корпоративного управління триває. Активні розробки здійснюються в країнах, що розвиваються (наприклад, в Інституті ринків капіталу Індії [6]), та в країнах з перехідною економікою, зокрема в Україні. Серед публікацій вітчизняних дослідників з цієї проблеми слід відмітити роботи С.Москвіна [8] та Д.Леонова [9].

Українське законодавство про акціонерні товариства було прийнято одразу після проголошення незалежності, однак на сьогодні значна кількість країн з перехідною економікою обігнали в розвитку свого корпоративного законодавства Україну. Органи державної влади, які здійснюють регулювання у сфері корпоративних відносин та фондового ринку, мають адекватно реагувати на таку критичну ситуацію. Корпорації (акціонерні товариства), інвестори та держава повинні знайти вирішення кризових явищ на підставі всебічного аналізу та діагностики різних аспектів корпоративного управління.

Проблема полягає в тому, що в Україні не запроваджено постійного обрахунку комплексного показника, який характеризував би поточний стан рівня корпоративного управління. Всі існуючі спроби рейтингової оцінки ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ

Леонов Дмитро
к.е.н., професор, Ректор Українського інституту розвитку фондового ринку




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org