СТАНОВЛЕННЯ ФІНАНСОВОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ ПЕНСІЙНОГО СТРАХУВАННЯ


В умовах руху вітчизняної економіки до ринкових стандартів особливої уваги потребує розгляд всіх аспектів питання розвитку сучасного фінансового ринку, визначення місця, ролі, функцій, завдань та складових фінансової інфраструктури. Важливість даного питання набуває ще більшої ваги за обставин трансформації пенсійної системи, де основну роль в успішному реформуванні має відігравати фінансовий ринок, а саме максима ефективної взаємодії елементів його інфраструктури.

Проблематика становлення фінансової інфраструктури пенсійного страхування сьогодні не часто згадується в наукових виданнях. Це пояснюється тим, що дана тематика є лише похідною від магістральних напрямів досліджень у сфері пенсійного реформування та фінансового ринку. Проте важливість розгляду цього аспекту підтверджується актуальними проблемами сьогодення, що стосуються неврегульованих правил гри на ринку пенсійних заощаджень для страхових компаній життя, монопольного становища єдиного рейтингового агентства, труднощів із інвестуванням пенсійних активів в іноземні цінні папери, несинхронізованого обміну даними вітчизняних та закордонних депозитарних установ та інших нагальних, ще не вирішених завдань.

Серед наукового авангарду, що досліджують питання пенсійного реформування, можна назвати таких вітчизняних учених як Яценко В.В., Надточій Б.О., Леонов Д.А., Зайчук Б.О., Папієв М.М., Палій О.М., Кисельова Т.К., Прокопович С.В., Пасічник Ю.В.

Для розгляду фінансової інфраструктури пенсійного страхування доцільно скористатися трьохпозиційною концепцією державного регулювання фінансового ринку [1]. Ця концепція включає розробку суб’єктного, об’єктного та інституціонального підходу і подальшого окреслення в їх межах сутнісних характеристик та параметрів для досягнення ефективно функціонуючої фінансової системи. Особливістю фінансової інфраструктури пенсійного страхування, як частини фінансової інфраструктури ринку, є те, що з усього розмаїття складових фінансового ринку для цілей пенсійного страхування підходить лише певна його частина. Критерієм слугує найбільш надійний сегмент фінансової інфраструктури з погляду захищеності інвестування пенсійних коштів населення (фінансові інструменти чи специфічна інституційна організація).

До суб’єктних елементів фінансової інфраструктури пенсійного страхування можна віднести компанії з управління активами, зберігача, осіб, що надають консультаційні та агентські послу-

ги, радника з інвестиційних питань, аудиторів, торгівців цінними паперами, комерційні банки та організаторів торгівлі цінними паперами.

У системі пенсійного страхування існує два сектори: державний та недержавний. Незважаючи на нині діючу термінологічну невідповідність щодо назви «загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в державно-

му секторі, окрім солідарного рівня, передбачається створення Накопичувального фонду. Зазначений в Законі «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» [2] фінансовий механізм його функціонування в загальному подібний до ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

МАКРОЕКОНОМІКА

Мельников Сергій
аспірант кафедри фінансів, Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org