Розвиток корпоративної культури українських підприємств як основа їх стратегічного розвитку
Тема корпоративної культури за останні роки є об’єктом аналізу фахівців різних напрямів знань. Це пояснюється не тільки міждисциплінарною проблематикою її формування та використання, а і тим, що корпоративна культура є важливою для забезпечення ефективного існування організацій у стратегічній перспективі. Відомо, що більшість сучасних дослідників вважають корпоративну культуру невід’ємною частиною організаційного розвитку, яка дозволяє забезпечити відповідне підґрунтя для зростання та зміцнення підприємств у довгостроковій перспективі. Стратегічний організаційний розвиток (СОР) – це найвищий щабель організаційного розвитку, що являє собою складне явище, в якому поєднуються організаційно-адміністративні та соціально-психологічні процеси, спрямовані на розробку та використання «стратегічного набору» (як системи збалансованих стратегій підприємства), на забезпечення високих результатів діяльності підприємства у довгостроковій перспективі. Розрізнять СОР першого, другого та третього рівнів.
СОР першого рівня передбачає реалізацію попередньо виробленої стратегії без значних якісних змін в організації [7].
СОР другого рівня можна розглядати як набуття якісно нових системних характеристик, що суттєво відрізняються від попередніх характеристик організації [7].
СОР третього рівня притаманний організаціям, що обирають стратегічний розвиток як принципову настанову свого функціонування у визначеній стратегічній перспективі, де якісні зміни здійснюються згідно з обраними, збалансованими у часі стратегіями, які передбачають активний вплив як на внутрішнє середовище організації, так й на елементи зовнішнього середовища заради встановлення динамічного балансу між зовнішнім та внутрішнім середовищами
[11, 12]...
Кожна з організацій повинна усвідомлювати, які саме стратегічні зміни (першого. другого чи третього рівнів) й потрібно здійснити, оцінювати можливості (фінансові, часові, людські тощо) їх проведення, а також прогнозувати наслідки таких змін. Причому істотним у визначенні типу стратегічних змін є співвідношення між характеристиками корпоративної культури або інших типів організаційних культур та особливостями СОР.
Метою статті є розгляд ролі корпоративної культури у стратегічному організаційному розвитку, визначення можливостей керованого формування корпоративної культури у вітчизняних підприємствах та складнощів, які при цьому виникають.
У роботах вітчизняних та зарубіжних авторів [2 – 6, 8.9, 14 - 26], був встановлений та продемонстрований чіткий взаємозв’язок стійкого зростання підприємства з розвитком організаційної культури, що посилює конкурентоспроможність та лідерські позиції компанії в своїй сфері. Це знайшло відображення в понятті «корпоративна культура», що увійшло в 90-ті рр.
ХХ ст. в управлінський та науковий лексикон завдяки зусиллям Р. Акоффа, Т. Діла, А. Кеннеді, Дж. Коттера та ін. У Росії та в Україні до проблеми корпоративної культури у 90-ті роки ...
[Завантажити PDF версію] Ключові слова: | КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ
Бутенко Аліна здобувач кафедри менеджменту КНЕУ імені Вадима Гетьмана
|