Фінансово-інвестиційна асиметрія глобального економічного розвитку
Домінуючою тенденцією розвитку світового господарства на рубежі ХХ – ХХІ століть стала його глобалізація, багатовимірний прояв якої виявляється через зростання масштабів та динамізацію міжнародного руху товарів, послуг, факторів виробництва, інформації, технології, інновацій. Економічна глобалізація характеризується виходом міжнародної економіки на вищий рівень розвитку із системною інтернаціоналізацією умов і сфер людської життєдіяльності. Сьогодні, у часи безпрецедентного розширення і поглиблення інтернаціоналізації, в принципі можна говорити про формування економіки глобального типу, хоча глобалізація є, на наш погляд, процесом ще не завершеним як геоекономічно, так і науково-технологічно та галузево-функціонально.
У сучасних парадигмальних визначеннях глобалізації домінує розуміння первинності глобалізму економічного, основу якого становить фінансово-інвестиційна взаємодія. Саме через це фінансовий глобалізм є найбільш привабливим напрямом наукових досліджень, характерною ознакою яких стає, з одного боку, поглиблений, а з другого – все більш поляризований підхід до аналізу сутності, проявів і тенденцій цього явища.
Суперечності та асиметрії
економічної глобалізації
Попри очевидні, почасти феноменальні, прояви глобалізація не є всеохоплюючою та універсальною, оскільки реально не охоплює всі крани, регіони й галузі, хоча і має прогресуючий потенціал розвитку у цьому напрямі. Вона не прямолінійна і гомогенна, особливо з огляду на позитиви та негативи прояву, коли витрати і переваги, що пов’язані з процесом економічної глобалізації, розподіляються нерівномірно, асинхронно й непропорційно, насамперед, у міжкраїновому плані (рис. 1).
Нові імпульси і нову якість отримують як транснаціоналізація з формуванням глобальних корпоративних структур переважно шляхом злиттів і поглинань, так і регіональна економічна інтеграція, котра виходить на континентальний та міжконтинентальний рівні.
Неупереджений аналіз показує, що соціально-економічний розрив між країнами – глобальними лідерами і країнами-аутсайдерами прогресує, відображаючи розриви у генеруванні та освоєнні технологічних інновацій в сучасному інформаційному середовищі. Концентрація інформаційних ресурсів та інтелектуального капіталу в невеликій групі постіндустріальних країн спричинює свого роду технологічний «колоніалізм», коли попередні витрати цих країн на науку і освіту продукують ефект використання світової технологічної ренти [1].
Вже стало цілком очевидним, що глобальні економічні переваги породжують експансію глобально політичну. За таких умов розвитку актуалізуються й отримують нову творчо-руйнівну якість соціокультурні виклики глобалізації.
Глобалізація дискредитує традиційні уявлення стосовно умов, факторів, джерел і критеріїв соціального успіху особистостей, малих і великих груп людей практично всіх сфер діяльності, корпорацій, країн, регіонів світу. Масова матеріально-споживацька мотивація; абсурдна за своєю ідеологією, сутністю та сучасними проявами «гонитва за багатими» (у її доларовому розумінні) бізнесменами, корпораціями ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
МАКРОЕКОНОМІКА
Лук`яненко Дмитро
заслужений діяч науки і техніки України, доктор економічних наук, професор
Мозговий Олег
д.е.н., професор
|
