Сучасний стан і тенденції динамки функціонування активів на страховому ринку України
У статті досліджуються закономірності формування і використання активів на страховому ринку, динаміка їх обсягів і структурних елементів. Розглядаються практичні аспекти використання даних про структурні зрушення в плануванні та прогнозуванні розміру активів страхових компаній.
Як відомо, серед вчених-економістів і практиків немає спільної думки щодо визначення змісту поняття «активи». Аналіз літературних джерел дає змогу виділити в узагальненому вигляді з цього приводу два наступні підходи: функціонально-економічний і обліковий. Відповідно до першого підходу активи — це сукупність належних громадянам або юридичним особам майнових прав, в тому числі права власності, права вимоги до боржника, що випливає з договірних відносин. Як майнові права, наприклад, розглядає активи Петюх В.Н.«Активи господарюючих суб’єктів, — пише він, — це сукупність майнових прав, які належать йому на основні засоби, нематеріальні активи, оборотні засоби». [1, с. 383].
Як економічний ресурс трактує сутність активів Суторміна В.М.: «Активи — це економічні ресурси компанії, — зазначає автор, — котрі мають принести доход в результаті очікуваних операцій». [2, с.96 – 97]. Такої ж точки зору щодо змісту поняття «активи» дотримуються Бланк І.О. та інші автори. «Активи, — зазначає Бланк І.О., — контрольовані підприємством економічні ресурси, сформовані за рахунок інвестованого в них капіталу, які характеризуються детермінованою вартістю, продуктивністю і здатні генерувати доход, постійний оборот яких в процесі використання зв’язаний з факторами часу, ризику і ліквідності». [3, с. 19 – 20]
Конкретизуючи сутність активів стосовно діяльності страхових організацій, автори підручника «Страхування» за редакцією Осадця С.С. вважають: «активи страховика — кошти страховика, що інвестовані в цінні папери, придбану нерухомість, інші матеріальні цінності, розміщені на рахунках в банках». [4, с. 47]
У економічному аналізі та практиці бухгалтерського обліку поняття «активи» розглядається як облікова категорія. Вчені-економісти й практики, які дотримуються облікового підходу щодо визначення сутності активів, трактують останні як одну з частин бухгалтерського балансу підприємств, що відображає всі наявні матеріальні цінності і фінансові кошти, розміщення та використання їх на певну дату. «Активи, — зазначають автори «Банківської енциклопедії», — частина бухгалтерського балансу (як правило, ліва сторона), характеризує склад, розміщення і використання грошових коштів, згрупованих за їх економічним змістом в процесі відтворення». [5, с. 6] Такої ж точки зору дотримується Суторміна В.М. [6, с. 89 – 90] та інші.
У даній статті питання стану і динаміки функціонування активів розглядається виходячи зі змісту останніх, визначеного в журналі «Страховий рейтинг» Insurance Top №1 (1), квітень 2003 року. За цим визначенням, «показник «активів» характеризує розмір коштів страхових компаній, які інвестовані в цінні папери, нерухомість, та депозити в банках, інші матеріальні цінності та права вимоги. Джерела цих коштів — статутний капітал...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ
Ромащенко Олексій
магістр з фінансового менеджменту, КНЕУ
|
