Чи є майбутнє у інститутів спільного інвестування в Україні


Нещодавно прийнятий Закон "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)" обіцяв стати нехай і невеликим, але імпульсом до розвитку фінансових ринків України. Сталося, на жаль, згідно з невмирущими словами нинішнього Посла Російської Федерації в Україні: "Хотіли, як краще…"

Спільне інвестування (не в нас) - надзвичайно привабливий і гранично конкурентний бізнес. Суть цього бізнесу - надання професійних послуг з управління коштами інвесторів. Хрестоматійні плюси для інвестора:

а) можливість диверсифікації інвестицій навіть за наявності незначних інвестиційних ресурсів;

б) професійне управління активами;

в) можливість "виходу", що існує, якщо фонд відкритого типу.

Для професійного керуючого активами привабливість цього бізнесу полягає перш за все у тому, що практично всі витрати - фіксовані, тобто прибуток зростає пропорційно обсягу активів, що перебувають в управлінні. Головне в бізнесі по управлінню активами - запропонувати інвестору той продукт, в якому він сьогодні має потребу, продукт, відмінний від того, що його пропонують конкуренти, зрештою, продукт, кращий за якістю у порівнянні з конкурентними.

Убогість сьогоднішнього фінансового ринку України надзвичайно обмежує набір продуктів, які можуть бути запропоновані інвестору. Українському інвестору для того, аби він погодився інвестувати, треба запропонувати ясну й привабливу ідею. Але розробники нового Закону постаралися зробити так, щоб запропонувати інвестору було нічого. Йдеться про обмеження на структуру активів так званих диверсифікованих фондів (згідно з Законом, відкритими й інтервальними, тобто такими, що беруть на себе зобов'язання по викупу часток інвесторів, можуть бути тільки диверсифіковані фонди). Судячи з усього, автори відповідної статті (ст.4 "Класифікація інституту спільного інвестування") дещо читали про диверсифікацію. Та не все правильно зрозуміли (як не згадати слова Бориса Федорова про те, що певним людям деякі книги треба читати по кілька разів, щоб хоча б зрозуміти, про що там написано).

Диверсифікованим фондам відповідно до Закону забороняється інвестувати більш як 25% своїх активів в облігації центрального уряду. Чому? Чому не можна створити фонд, спеціалізований на державних облігаціях України? Один з (відносно) успішних прикладів створення фонду відкритого типу - фонд державних зобов'язань ІК "КІНТО", що проіснував до кризи 1998 року, - сьогодні повторити неможливо.

Фондам забороняється інвестувати більш як 30% активів у банківські інструменти. Тобто створення високоліквідних і через це привабливих для інвесторів (зокрема промислових підприємств, що мають у своєму розпорядженні тимчасово вільні грошові кошти) відкритих фондів грошового ринку відповідно до Закону неможливо. Чи можна раціонально пояснити причину? Відповіді немає.

Фондам забороняється інвестувати більш як 40% своїх активів в акції українських емітентів. Це означає, що неможливо реалізувати ідею створення індексного фонду українського ринку, динаміка чистих активів якого повторяла б, наприклад, індекс ПФТС.

А чому не можна інвестувати більш як 20% активів в облігації підприємств і більш як 10% активів - в облігації місцевих рад? Закон відповіді не дає.

Інвестиційним фондам забороняється інвестувати у цінні папери інших інститутів спільного інвестування. Чи є цій забороні раціональне пояснення? Як видно - немає. Практично забороняється інвестувати в реальні активи (не цінні папери), тобто не можна вкладати в золото, інші дорогоцінні (і не тільки дорогоцінні) метали, нафтопродукти, сільгосппродукти. Не можна вкладати у похідні інструменти ("якщо інше не передбачене Комісією"), тобто страхувати ризики теж не можна.

Як значне досягнення подається введена Законом можливість інвестувати до 20% активів фондів у зарубіжні цінні папери. Але жодних переваг для інвестора в цьому немає. Якщо моя мета - застрахуватися від валютного ризику, то можливість вкласти 2 гривні у валютні інструменти з одночасною необхідністю тримати 8 гривень у гривневих паперах не порятує.

Обмеження на структуру активів фондів відкритого типу, введені новим Законом про інститути спільного інвестування, аналогічні тому ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ

Мертенс Олександр
кандидат економічних наук, Міжнародний інститут бізнесу




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org