Правовий режим акцій

Закони України "Про цінні папери і фондову біржу" та "Про господарські товариства"2, хоча і не досить систематизовано, але визначають й інші корпоративні права - це і переважне право акціонера купувати додатково випущені акції, і його право на отримання відповідної інформації від акціонерного товариства.

Як бачимо, тут дещо звужено охарактеризовані окремі корпоративні права: право на отримання прибутку звужено до права на отримання дивідендів, хоча останні є лише одними із видів дистрибуції для акціонерів3.

Разом з тим ані Закон "Про цінні папери і фондову біржу", ані Закон "Про господарські товариства" не називають окремо такого виду корпоративних прав як право на незгоду акціонера з рішенням зборів, хоча, безперечно, аналіз окремих правових норм дає можливість стверджувати, що таке право є. Про необхідність чіткого визначення такого права в системі українського законодавства чи не вперше було сказано в 1994 році4, а легальне закріплення реалізації його в українському законодавстві сталося пізніше: пункт 90 Державної Програми приватизації на 1998 рік5 передбачив зобов'язання акціонерного товариства викупити у акціонера акції, якщо він голосував проти прийняття загальними зборами деяких рішень.

Цінні папери є особливим об'єктом права, якому притаманні специфічні, характерні тільки для нього, ознаки. Однією з таких ознак є право особи, яка вступила у договірні відносини з приводу придбання цінних паперів, на припинення цих відносин. Стаття 23 Закону "Про цінні папери і фондову біржу" встановлює, що при випуску акцій (і облігацій підприємств) емітент повинен у певному порядку опублікувати зареєстровану інформацію про випуск цінних паперів. У разі виникнення будь-яких змін в інформації про випуск цих цінних паперів емітент повинен опублікувати інформацію про зміни, що сталися, до закінчення 30-денного строку з дня опублікування інформації. Зауважимо, що законодавство не встановлює вичерпного переліку змін, які потребують опублікування. Ст.24 цього ж Закону встановлює також зобов'язання для емітента не менше ніж один раз на рік інформувати громадськість про своє господарсько-фінансове становище і результати діяльності. Порядок такого оприлюднення визначається відповідно до нормативних актів, виданих згідно з положеннями Концептуальних основ розкриття інформації емітентами цінних паперів6. Водночас, як того вимагає ст.25 Закону "Про цінні папери і фондову біржу", емітент зобов'язаний надіслати фондовій біржі, реєструвальному органу, а також опублікувати в офіційних виданнях інформацію про зміни, що відбулися в його господарській діяльності "і впливають на вартість цінних паперів або розмір доходу по них, а саме:

а) зміни прав на цінні папери;

б) зміни у персональному складі службових осіб;

в) арешт банківських рахунків емітента;

г) початок дій по сануванню…;

д) реорганізація, зупинення або припинення діяльності емітента;

е) знищення не менш як 10 процентів майна емітента внаслідок надзвичайних обставин;

є) пред'явлення позову до емітента в розмірі, що перевищує 10 процентів статутного фонду або суми вартості основних і оборотних коштів емітента;

ж) одержання кредиту або емісію цінних паперів у розмірі, що перевищує 50 процентів статутного фонду або суми вартості основних та оборотних коштів емітента".

Як бачимо, перелік підстав для оприлюднення відповідної інформації дуже широкий, деякі його пункти досить нечіткі (зокрема, неясно, що мається на увазі, коли говориться про зобов'язання емітента повідомити про зміни прав на цінні папери. Емітенти, які випустили значну кількість цінних паперів, фізично не можуть здійснювати повідомлення про перехід права на кожний цінний папір).

Стаття 37 Закону ...

[Завантажити PDF версію]