Глобалізація і державне регулювання міжнародної економічної діяльності
Анотація. У статті порушуються актуальні питання державного регулювання міжнародною економічною діяльністю в умовах глобалізації. Розглянуто сучасні методи та інструменти регулювання міжнародної торгівлі, інвестицій, валютних відносин, трудової міграції. Проаналізовано шляхи компенсації зниження ефективності державного впливу на міжнародну економічну діяльність і внутрішньоекономічні процеси. Розглянуто і оцінено регулятивні проблеми, обумовлені інформаційно-технологічною глобалізацією, формуванням «нової економіки» у сучасній світогосподарській системі.
Ключові слова. Глобалізація, міжнародна економічна діяльність, національна політика, державне регулювання, транснаціональні корпорації, міжнародна регіональна економічна інтеграція, міжнародні економічні організації, нова економіка.
Сучасна система регулювання міжнародного економічного обміну включає десятиліттями відпрацьовані механізми: у міжнародній торгівлі (тарифні методи та інструменти і нетарифні – ліцензії, квоти, антикомпенсаційні та антидемпінгові податки); у міжнародному інвестуванні (обмежувальні чи національні режими інвестиційної діяльності та методи стимулювання іноземних інвесторів – політико-правові, дипломатичні, фіскальні, фінансові, організаційно-економічні); у валютно-фінансовій сфері (валютний режим та курс, валютні обмеження, процентні кредитні ставки, порогові значення зовнішнього фінансування та заборгованості тощо); у міжнародній трудовій міграції (еміграційні та іміграційні норми і правила). Регулювання здійснюється на національному, міжнародному (дво- і багатосторонньому), наднаціональному (у межах інтеграційних міждержавних утворень) та глобальному рівнях.
З погляду суб’єктності сучасної регулятивної системи центральною і найбільш дискусійною є проблема місця і ролі в ній держави, яка традиційно асоціюється із здатністю урядів країн розробляти і реалізувати незалежну національну економічну політику. І якщо до останнього часу за масштабами і якістю регулятивного впливу держава займала домінуюче положення, то в сучасних умовах функціонування національних економік все відчутнішою стає тенденція «розмивання економічного суверенітету» держав [1, с.8], оскільки вони дійсно втрачають функцію основного структурного елемента світової економіки, коли на рівноправні і навіть більш значні ролі претендують транснаціональні корпорації (ТНК), регіональні міждержавні інтеграційні об’єднання континентального типу (Європейський Союз, Північноамериканський ринок, Азійсько-Тихоокеанське співробітництво), могутні за ресурсами і впливом міжнародні організації (Міжнародний валютний фонд, Світовий Банк, Світова організація торгівлі), міста – світові фінансові центри (Нью-Йорк/ Лондон, Токіо/ Франкфурт-на-Майні, Париж, Цюрих та ін.), а також окремі особистості ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
МАКРОЕКОНОМІКА
Жеваго Аліна
асистент кафедри міжнародного менеджменту Київського національного економічного університету
|
