Держава та її роль в умовах глобалізації


Досліджуються актуальні аспекти ролі держави у сучасних суперечливих умовах глобалізації. Аналізується проблема вдосконалення форм і методів здійснення економічної політики держави, посилення її ролі, особливо в розвитку інтелектуального і науково-технічного потенціалу країни, що є основою інноваційного поступу й успіхів на світовому ринку. Розглядаються ключові питання ролі ТНК у суспільно-економічних процесах, зміни ролі держави при включенні до ЄС, децентралізації державного управління, значення організації та самоорганізації у його здійсненні.

Загострення кризових ситуацій з розвитком глобалізації висуває на перший план проблему регулювання стихійних процесів з метою адаптації людства до нових умов існування. «Сьогодні світ, майже позбавлений провідної нитки, намагається власноруч знайти новий баланс, нове співвідношення сил між державою, ринком і громадянським суспільством», – заявив М. Хансен. Складність проблеми полягає у тому, що її розв’язання потребує не просто розподілу влади між вказаними інститутами, але й – у зв’язку зі зміною суспільних цінностей і пріоритетів – трансформації самих цих інститутів. Головним чином йдеться про трансформацію ролі держави як виразника національних інтересів на світовому ринку.

Проблемами державного управління займалося чимало науковців. Зокрема, теоретичні аспекти були розглянуті Аверьяновим Б.В. [1], Опришко В.Ф [8] досліджував методи державного управління в різних сферах економічного і соціального життя, Лазарєв Б.М. [6] аналізував питання державного управління у період перебудови. Праці Нижник Н.Р. [7] присвячені державно-управлінським відносинам у демократичному суспільстві. Ефективність державного управління та його основні фактори представлені у політично-

правовому аспекті у дослідженнях Цвєткова В.В. [14]. У межах даної статті увага звертається саме на суттєву трансформацію ролі державного управління в умовах економічної глобалізації та глобальної інтеграції, які перетворилися на головну силу, що стимулює світову економіку, конкуренцію, розподіл ресурсів і міжнародний порядок у сфері технологій. Така постановка проблеми (держава – глобалізація) далеко не нова та глибоко розроблена в економічній літературі як вітчизняними, так і іноземними дослідниками. Про це йтиметься далі.

Саме поняття «держава» намагалися сформулювати ще Аристотель, Платон, Аквінський Ф., Гоббс Т., Спенсер Г. та ін. У ХІХ ст. російський вчений Шершеневич Г.Ф. писав, що під державою розуміється спільнота людей, що проживають у визначених кордонах та підзвітні одній владі [16]. Кокошкін Ф.Ф. стверджує, що держава – це відносини між людьми, форма спільного життя, певний психологічний зв’язок між ними [5]. На нашу думку, держава є особливим політичним явищем. І, розкриваючи зміст поняття «держава», слід розглядати її через призму політичної організації. Держава – не просто влада, заснована на примусі. Це цілісна організація суспільства, яка виражає і захищає індивідуальні, групові та суспільні інтереси, забезпечує організованість у країні на основі економічних і духовних факторів, реалізує головне, що забезпечує ...

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

МАКРОЕКОНОМІКА

Касабова Інна
аспірантка Київського національного університету імені Тараса Шевченка, економічний факультет, кафедра економічної теорії




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org