Проблеми управління пенсійними активами



Інтерес, що викликає в учасників фондового ринку проект Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", зумовлений як соціальними, так й економічними підставами. Система недержавного пенсійного забезпечення пов'язана з професійною діяльністю на ринку цінних паперів перш за все тим, що накопичені пенсійні внески учасників недержавних пенсійних фондів та страхових компаній потребують кваліфікованого управління: розміщення коштів у різноманітні фінансові інструменти та здійснення операцій з ними з метою поточної оптимізації складу та структури пенсійних активів, підтримання їх ліквідності, забезпечення захисту від втрат унаслідок інфляції, а також одержання інвестиційного доходу по прибуткових активах та від комерційних операцій з ними.

Зрозуміло, що виконати це складне завдання в умовах вітчизняної економіки можна лише за наявності відповідних політичних, економічних, правових, організаційних та інших засад функціонування системи недержавного пенсійного забезпечення в цілому та існування відповідних фінансових інструментів зокрема.

Так, із погляду професійного керуючого активами однією із найважливіших умов досягнення поставленої мети є створення низки фінансових інструментів, більш захищених від інфляційного знецінення у порівнянні з іншими. На нашу думку, це могли б бути такі об'єкти інвестування:

1. Середньо- та довгострокові державні цінні папери України, номіновані в твердій іноземній валюті (євро, долар США), з фіксованим валютним доходом.

2. Іпотечні (заставні) цінні папери, випущені українськими банками під заставу землі та об'єктів нерухомості.

3. Ощадні (депозитні) сертифікати українських комерційних банків, номіновані в твердій іноземній валюті з фіксованим валютним доходом та зобов'язанням першочергового погашення щодо інших боргових зобов'язань відповідної банківської установи.

4. Цінні папери, емітовані за кордоном: державні, корпоративні та інвестиційних фондів.

5. Дорогоцінні (грошові) метали.

6. Валютні депозити тощо.

Наявність ефективних фінансових інструментів є першочерговою обов'язковою умовою забезпечення захисту пенсійних активів від знецінення та втрат.

Відповідальність та професіоналізм керуючого активами є надійною запорукою ефективності управління пенсійними внесками.

З тексту законопроекту чітко видно як "стурбованість" законотворців глибиною захисту учасників пенсійного фонду від ошукання з боку керуючого активами та інших суб'єктів пенсійного забезпечення поступово змінює стан від "тримати і не пускати" до "дозволяти, але обмежувати".

Однак і в останньому варіанті законопроекту повністю позбутися від перестрахування відповідальності не вдалося. Це, зокрема, проявляється в тому, що законопроектом передбачено дозволену організаційно-правову форму компанії з управління активами не лише у вигляді АТ, ТОВ, але й ТДВ (п.3, част.2, ст.33). Статус перших двох зауважень не викликає, чого не можна сказати щодо ТДВ. Адже компанія з управління активами як товариство з додатковою відповідальністю створюватиме і певний додатковий клопіт у вирішенні питань відповідальності за управління активами, оскільки визначення обсягу цієї відповідальності у законопроекті відсутнє, а отже, воно буде вирішуватися засновниками в кожному окремому випадку по-різному: в одному - це буде 10% понад суми внеску до статутного фонду, в іншому - десятикратний розмір до суми статутного фонду тощо.

Викликає заперечення норма законопроекту, викладена в пункті 1 статті 43, яка встановлює відповідальність компанії з управління активами Пенсійного фонду за "збитки, завдані учасникам Пенсійного фонду внаслідок порушення… умов пенсійних схем…" Відповідно, пунктом 2 цієї статті передбачено "відшкодування збитків, нанесених учасникам Пенсійного фонду".

Разом із тим цілком очевидно, що компанія з управління пенсійними активами не повинна нести …

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  

ФІНАНСОВІ ІНСТИТУТИ

Федоренко Анатолій
кандидат економічних наук, віце-президент ІК "КІНТО", член ради Асоціації юристів фондового ринку




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org