Теорема G3В структури вартості бізнесу, що базується на концепції ССF
Відповідь на запитання, чи можна було запобігти хвилі корпоративних крахів, що захльоснула на зламі тисячоліть США та Європу, однозначна: так, можна. Звичайно, історію не змінити, проте, осмисливши те, що сталося, можна завбачити певні дії, щоб не допуститися подібного розвитку подій у майбутньому. Однак, окрім негативного досвіду інвесторів, що опинилися з порожніми гаманцями, необхідно дещо більше – розуміння фундаментальних причин тих обвалів.
Особливу актуальність цій роботі надає те, що «корпоративні скандали», як їх охрестили засоби масової інформації, на сьогодні досягли таких масштабів, що можуть вважатися проблемою світового рівня. Негативні наслідки «корпоративних скандалів», що прокотилися через увесь світ, настільки серйозні, що їх за значущістю можна порівняти з Великою депресією. Тільки тоді економіка потерпала від недостатнього попиту, а нині – від надлишку очікування. Звичайно, можна було б залишити це питання на відкуп літописцям, та ми певні, що це тільки передмова. Якщо у майбутньому не буде вжито ефективних стабілізаційних заходів, то на тлі можливого розвитку подій хвиля корпоративних крахів кінця ХХ століття може видатися зовсім не страшною.
У цій роботі ми пропонуємо один з «рецептів» для вирішення проблеми корпоративних крахів, що базується на положеннях теореми G3B, яка сформульована і доведена у даній статті. Проте ця теорема не могла б з`явитися без відповідного фундамента. Таким фундаментом слугує оснопоположна теорема вартості – теорема G1, сформульована і доведена нами на базі концепції CCF і теорії вимірів.
Теорема G1 проголошує: вартість об`єкта визначається його моментальною вартістю і очікуваннями з приводу зміни його моментальної вартості у майбутньому. Ідею теореми G1 можна концептуально відобразити такою формулою:
V = f (M, e), (1)
де V – вартість об`єкта (грош. од.);
М – моментальна вартість об`єкта (грош. од.);
е – безрозмірний коефіцієнт, що відображує очікування з приводу змін моментальної вартості об`єкта за визначений період часу в майбутньому.
На базі теореми G1 була сформу-
льована теорема G1B, що відображує новий підхід до оцінки бізнесу. Теорема G1B проголошує: вартість бізнесу визначається його моментальною вартістю і очікуваннями з приводу зміни його моментальної вартості у майбутньому.
Положення теореми G1 і теореми G1B дозволили отримати універсальну формулу вартості:
Vi = Mi ei, (2)
де Vi – вартість об`єкта в момент часу i (грош. од.);
Мi – моментальна вартість об`єкта в момент часу i (грош. од.);
еi – безрозмірний коефіцієнт, який відображує очікування в момент часу з приводу зміни моментальної вартості об`єкта за визначений період часу у майбутньому.
Формула (2) дозволила по-новому подивитись на ряд несподіваних й руйнівних банкрутств компаній, одним з яскравих прикладів яких є ситуація з концерном Enron. Було продемонстровано, що причина раптового «обвалу» вартості полягає не стільки у зміні моментальної вартості бізнесу, що відображує результат його минулої діяльності, скільки у стрімкій кардинальній зміні очікувань з приводу зміни його моментальної вартості у майбутньому [1].
Універсальна формула вартості (2) може бути перетворена і представлена в аддитивній формі ...
[Завантажити PDF версію] Ключові слова: | РИЗИК - МЕНЕДЖМЕНТ
Галасюк Валерій академік АЕН України, генеральний директор аудиторської фірми «Каупервуд», член Президії Ради Спілки аудиторів України, член Аудиторсько
Галасюк Віктор лауреат конкурсів молодих оцінювачів Українського товариства оцінювачів
|