Бюджетний дефіцит: джерела і механізм його фінансування
Розуміння сутності бюджетного дефіциту нерозривно пов'язано з поняттям фінансування бюджету. У радянській бюджетній практиці до кінця 1980-х років дефіцит не визнавався, отже і джерела фінансування його чітко не визначалися. Зіткнувшись з проблемою бюджетного дефіциту, органи державної влади незалежної України виявилися неготовими раціонально і з мінімально можливими негативними наслідками вирішувати її. В українській практиці джерела фінансування дефіциту державного бюджету почали встановлюватися з 1993 року. А в теоретичних дослідженнях поняття фінансування бюджету ще тривалий час залишалося поза увагою. Сьогодні актуальність цього питання не тільки не зменшилася, а значно зросла. Тому реально існує необхідність визначити, що являють собою джерела фінансування бюджетного дефіциту; з'ясувати, чим відрізняється фінансування від способів скорочення розміру дефіциту; розглянути підходи до класифікації фінансування; визначити його інструменти. Інтерес представляє практика здійснення фінансування бюджету в країнах з розвиненими фінансовими ринками.
Фінансування бюджету займає важливе місце в бюджетних потоках, а отже потужно впливає на економічне середовище. Значення фінансування у формуванні ресурсів центральних урядів різних країн за останнє десятиріччя ХХ століття можна простежити шляхом розрахунку частки дефіциту у загальній сумі видатків і кредитування мінус погашення (табл. 1). Нині у розвинених країнах чітко спостерігається скорочення частки видатків, які уряд фінансує через дефіцити. Але обсяги операцій з фінансування, як буде показано далі на прикладі США, залишаються вагомими. Для країн, які переживають формування і становлення ринкової економіки, джерела фінансування дефіциту відіграють важливу роль для виконання урядами взятих на себе зобов'язань.
Бюджетний дефіцит являє собою суму перевищення видатків бюджету над його доходами за бюджетний період. Фактично це означає, що доходів, які планується централізувати у бюджеті протягом року, недостатньо для повного покриття запланованих видатків. Тому, щоб здійснити бажаний обсяг бюджетних виплат, встановлюють додаткові джерела залучення до бюджету фінансових ресурсів – джерела фінансування. У вітчизняній економічній літературі часто не розрізняють фінансування бюджетного дефіциту та шляхи його скорочення, або ж згадують фінансування побіжно, акцентуючи увагу переважно на інфляційному чи неінфляційному характері його джерел. Так, проф. Савлук М.І. зазначає: «В умовах незбалансованості бюджету уряд стикається з проблемою вишукування джерел фінансування дефіциту державного бюджету. У світовій практиці відомі три методи фінансування дефіциту бюджету: податкове фінансування, боргове фінансування, фінансування шляхом емісії грошей» [1, с. 502]. Пасічник Ю.В. говорить, що «бюджетний дефіцит має два основних способи покриття – з внутрішніх джерел та шляхом зовнішніх запозичень. Внутрішніми джерелами можуть бути ...
[Завантажити PDF версію] Ключові слова: | МАКРОЕКОНОМІКА
Гладченко Лідія асистент кафедри фінансів КНЕУ
|