Математичні методи та моделі в управлінні дебіторською заборгованістю підприємств гірничо-металургійного комплексу
Дебіторська заборгованість становить значну суму оборотних активів підприємства. Для підприємств з підземним та відкритим видобутком залізної руди вона складає від 7 до 70% оборотних активів. Для металургійних заводів питома вага дебіторської заборгованості у загальній сумі оборотних активів коливається у межах від 5 до 60%. Зауважимо також, що дебіторська заборгованість, як структурна частина оборотних активів, є мобільною у порівнянні з незавершеним виробництвом, матеріальними запасами, оскільки наведені останні два компонента оборотних активів пов’язані з обсягом та специфікою виробництва. Крім того, дебіторська заборгованість являє собою частину заморожених оборотних активів, що певний термін часу використовується у господарському обороті підприємств-покупців, а самі підприємства, що досліджується протягом цього часу, втрачають певну суму чистого прибутку, яка пов’язана з обертанням оборотних коштів. Утрати прибутку від наявності дебіторської заборгованості визначають комерційні кредитні ризики підприємства. Звідси проблема у ефективному управлінні дебіторською заборгованістю є одночасно й проблемою управління комерційними кредитними ризиками.
Для розв’язання цих проблем у роботі пропонується застосовувати економетричне моделювання. Побудувавши економетричну модель втрат прибутку залежно від суми товарної дебіторської заборгованості, середнього періоду оборотності товарної дебіторської заборгованості та середнього терміну простроченої дебіторської заборгованості, можна визначити потенційні втрати прибутку на перспективу. Це означає, що підприємство може заздалегідь піклуватися про компенсацію можливих втрат прибутку, застосовуючи різні методі страхування, коригувати оборотні активи з метою оптимізації їх структури та оборотності.
Для побудови економетричної моделі використовується інформація по п’ятнадцятьох підприємствах гірничо-металургійного комплексу (ГМК) за п’ять років (2002-2006). Серед цих підприємств одинадцять належать до видобувних і чотири є металургійними комбінатами. Оскільки дослідження проведені за п’ять років, то статистична інформація була сформована за двома основними ознаками – галузевою (просторовою) та часовою. Така інформація називається лонгітюдною.
Сучасні економетричні методи дозволяють оцінити зв’язок між певними показниками на основі лонгітюдної інформації, використавши фіктивні змінні (dummy-змінні). Ці змінні можуть істотно розширити сферу застосування лінійних моделей, включивши їх до матриці пояснювальних змінних х. Такі моделі представлені у працях останніх років закордонних та вітчизняних вчених. Серед закордонних авторів такі: Грін, Вільям Г., Джонсон Дж., Доугерти К., Дюк В., С.А. Айвазян, В.С. Мхитарян, І.І. Єлисєєва. Вітчизняні вчені: С.І. Наконечний, Т.О. Терещенко, І.Г. Лук’яненко ...
[Завантажити PDF версію]
Ключові слова: |
КОРПОРАТИВНІ ФІНАНСИ
Ізмайлова Наталія
ст. викладач кафедри фінансів Криворізького економічного інституту ДВНЗ «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»
|
