ДЕТЕРМІНАНТИ ОБМЕЖЕНОСТІ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НАЦІОНАЛЬНОЇ ВАЛЮТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ


В статті було присвячено увагу проблемі аналізу факторів зниження конкурентоспроможності української національної валютної системи в процесі її взаємодії з іншими валютними системами. Автором було виявленню її слабкі місця та конкретизовано подальші перспективи впливу означених факторів на попит на грошову одиницю України.

Постановка проблеми. Національна українська валютна система є повноцінним елементом світової. Україна є також активним учасником міжнародної торгівлі, інвестиційної та фінансової діяльності. Ці чинники зумовлюють значну залежність національної валютної системи від впливу глобалізації. її взаємозв’язок з кон’юнктурою світового валютного ринку пов’язаний з дестабілізацією обмінного курсу, який є соціально важливим показником для населення.

Українська монетарна система може болюче реагувати на доволі далекі явища, що відбуваються далеко за межами її кордонів. Для прикладу, зміна цін на нафту на біржах у світових фінансових центрах, чинить різкий вплив на долар США, який реагує обернено пропорційно. Відтак, при падінні цін на нафту долар США ревальвує, що впливає на обмінний курс гривні до долара, здорожчуючи імпорт для українських споживачів. При цьому також варто враховувати і залежність інших сировинних ресурсів від цін на нафту, яка в даному випадку є прямо пропорційною. Виходячи з факту, що Україна є значним гравцем на ринку чорних металів, падіння цін на нафту знижує виручку від нашого експорту, що через погіршення стану платіжного балансу на пряму знижує курс національної валюти.

Аналіз основних досліджень і публікацій. Питанню розвитку та функціонування української національної валютної системи приділяли свою увагу наступні науковці: А. Гальчинський, С. Аржевітін, В. базилевич, К. базилевич, А. Мороз, М. Савлук, В. Козюк, О. Дзюблюк, С. Панчишин та інші.

Мета статті: Головною метою цієї роботи є виявлення слабких сторін національної валютної системи України та конкретизація групи чинників, що знижують її конкурентоспроможність серед інших валютних систем при їх взаємодії.

Виклад основного матеріалу дослідження. Перепади курсу грошової одиниці впливають на макроекономічну стабільність держави, змушуючи бізнес хеджувати свої транзакції, уповільнюючи розвиток міжнародної економічної діяльності через зростання валютних ризиків.

Така ситуація зумовлює необхідність ставити питання про ефективність співпраці України з міжнародними монетарними організаціями, реформування національної економіки в цілому та валютної системи зокрема.

Україна є країною, що перевела свою економіку з командно-адміністративної на ринкову. Це накладає певні рамки та пояснює схильність до зарегульованості. При цьому економіка України є інфляційною при високій обліковій ставці, структурні дисбаланси приводять до стрімких девальвацій, виснаження золотовалютних резервів, високу ризикованість тощо.

Валютний режим української гривні визнано плаваючим, відтак курс гривні вільно коливається і залежить від впливу економічних чинників. До цього курс був керованим, що і спричинило падіння обсягів золотовалютних резервів. Такий стан справ зумовлює високу чутливість обмінного курсу до чинників, що сприяють його падінню чи зростанню. При цьому функцією регулятора є згладжування саме різких стрибків обмінного курсу через інтервенції на валютному ринку.

В таких умовах більш відчутними стають різниця в темпах інфляції між Україною та розвиненими країнами, хронічно негативне сальдо платіжного балансу, сировинний характер економіки, значне боргове навантаження в іноземній валюті та перевищення дефіциту державного бюджету над темпами зростання ВВП, загострення бойових дій на сході держави.

До переходу гривні до режиму вільного плавання ці чинники здійснювали тиск на обсяг золотовалютних резервів держави, які знизились станом на початок 2015 року до критичного рівня в $ 7 533,33 млн , що нижче рівня 2004 року (див. рис. 1). При обсягах імпорту в $ 69 553,72 млн. протягом 2014 року [1] міжнародні резерви покривали його тільки протягом 1,3 місяця. Даний результат вважається ризиковим і формує негативні очікування ринку.

В таких умовах назвати гривню конкурентоспроможною валютою складно, адже високі ризики та мінливість економічного середовища не дозволяють говорити про зростання попиту на цю валюту з боку суб’єктів ринку.

При цьому можна виділити наступні чинники низької конкурентоспроможності національної валютної системи:

• Високий рівень валютних обмежень;

• Значний рівень регулювання;

• Недовіра населення до національної банківської системи та валюти;

• Політичний чинник;

• Високий рівень економічних ризиків.

Валютні обмеження є одним з видів нетарифного регулювання міжнародної торгівлі. їх значний рівень дозволяє говорити про розвиток політики протекціонізму в державі, який в довгостроковій перспективі знижує стимули до інновацій через падіння рівня конкуренції на ринку. При цьому варто враховувати, що країни-партнери вводять обмеження у відповідь гальмуючи поглиблення міжнародного поділу праці.

Наразі в Україні діє ціла низка валютних обмежень, серед яких найважливішими є [3]:

• Заборона дострокового погашення кредитів в іноземній валюті нерезидентам;

• Обмеження на продаж готівкової іноземної валюти понад ліміт в 150 000 грн. в межах однієї банківської установи протягом дня;

• Необхідність конвертації в гривню достроково знятих коштів по депозитам в іноземній валюті;

• Відстрочення на один день купівлі іноземної валюти на міжбанку після зарахування суми в гривнях на окремий аналітичний рахунок;

• Можливість зняття коштів з електронних платіжних засобів тільки у гривні;

• Неможливість купівлі іноземним інвестором облігацій державної позики у гривнях;

• Заборона на купівлю чи перерахунок грошових коштів в іноземній валюті з метою виплати дивідендів іноземному інвестору; Дані валютні обмеження також дестимулюють міжнародну інвестиційну діяльність в Україні, що може вилитись в уповільнення темпів зростання національної економіки, рівень її диверсифікації, подальше зношення основних засобів тощо.

Зарегульованість економіки проявляється як в згаданих раніше обмеженнях так і в самому факті необхідності проходження значної кількості процедур задля досягнення поставлених цілей, що значною мірою дестимулює вихід нових гравців на український ринок та використання гривні зокрема.

Наявність додаткових умов для обходження наведених вище обмежень, необхідність надання окремих документів, значні часові проміжки на отримання дозволів збільшують грошові витрати та витрати часу на адміністрування господарської діяльності.

Щодо інвестицій то існує також обмеження на їх вкладення закордон резидентами через необхідність обов’язкового ліцензування такого роду діяльності з боку НбУ [4], відтак українські суб’єкти економіки не мають змоги на рівних з іноземними інвестувати у вигідні проекти за межами нашої держави.

Варто враховувати, що різноманітні адміністративні формальності є також видом нетарифного регулювання міжнародної торгівлі з відповідними наслідками для участі країни у міжнародному поділі праці.

Щодо довіри до української банківської системи з боку резидентів, то вона є традиційно невисокою внаслідок кризових явищ, волатильності обмінного курсу та серій банкрутств банківських установ в країні. Попри справне функціонування Фонду гарантування вкладів, населення все ж доволі повільно відновлює довіру до банків.

Обсяги гривневих грошових агрегатів здебільшого зростали з 2008 року (див. рис. 2). Однак цей факт необхідно пояснювати значним рівнем інфляції та девальвацією гривні. Попри це у 2009 році обсяги грошового агрегату М2 впали, а з 2014 року спостерігається уповільнення його зростання, що саме співпадає з періодами загострення кризових явищ в українській економіці.

При цьому варто зазначити, що частка готівки в грошових агрегатах М1 та М2 поступово спадає, що говорить про поступову детінізацію економіки та повернення довіри до банків (див. табл. 1). Однак в даному випадку варто зазначити, що ця частка все-одно залишається доволі значною, до того ж НбУ впроваджував додаткові регулятивні заходи з обмеження максимальної суми для готівкових розрахунків.

В той же час варто згадати і про обсяги депозитів в іноземній валюті, що на даний момент є доволі значними і свідчать про недовіру населення до національної грошової одиниці – гривні. Основним чинником такої недовіри стала девальвації української валюти з 2008 року. Обсяги депозитів у національній валюті тільки падали при кризових явищах 2009 та 2014 років, при цьому обсяги в іноземній валюті показували зростання (див. рис. 3).

Цікавою є статистика по частці депозитів резидентів в іноземній валюті. Ця частка показувала стрімкий ріст в роки девальвацій. Однак цікавою є тенденція поступової дедоларизації національної валютної системи, так як загальний тренд все ж показує падіння ролі долара в заощадженнях (див. табл. 2). Роки відносної стабільності разом із значним рівнем ставки відсотка на депозити дозволяють резидентам української економіки нарощувати обсяги гривневих вкладень.

Політичний чинник справляє дуже вагому роль на економічне життя будь-якої держави. Однак, приклад України в даному випадку є разючим, через частий потужний деструктивний вплив політики на економічне життя країни.

Саме з політичних причин обмінний курс утримувався на сталому рівні при появі чинників, які б за умов плаваючого валютного режиму зумовлювали девальвацію гривні. Внаслідок такої політики на даний момент міжнародні резерви України перебувають на сучасному критично низькому рівні. Важливо згадати також і той факт, що перед виборами у 2014 році валютний курс також протягом тривалого часу утримувався на сталому рівні при падінні обсягу золотовалютних резервів НбУ, причиною чого складно назвати якийсь інший чинник окрім політичного.

Низьку ефективність валютного регулювання також можна віднести до дії того ж чинника. Юридичний категоріальний апарат при цьому вимагає додаткових уточнень, що зумовлює низьку ефективність таких заходів [6, ст. 328]. При таких обсягах різноманітних обмежень на виконання операцій з іноземною валютою в українській економіці надалі спостерігається відтік іноземної валюти закордон [4].

При цьому грошово-кредитна політика є дуже ефективним інструментом регулювання економіки в розвинутих країнах. Вона має вплив на рівень зайнятості, торгівлю, інвестування, боргові відносини тощо.

На сьогоднішній день українська валютна система має багато бар’єрів у сфері власної конкурентоспроможності. При цьому неможливим видається їх одномоментне зняття через різкий негативний соціальний ефект таких заходів.

Кожен з означених бар’єрів більшою чи меншою мірою стримує обмінний курс гривні на його сучасному рівні. Скасування вищеозначених бар’єрів є складним для проведення на даному етапі розвитку української економіки через низький рівень життя населення, який не дає достатньо простору для проведення таких дій.

Перш за все економіці нашої держави необхідні стимули для подальшого розвитку. їх можна запровадити через радикальне зростання правової захищеності громадян та підприємців, яке б нівелювало можливість таких негативних явищ як рейдерство. Також критично важливим є стимулювання інвестиційної діяльності в Україні. При цьому не тільки економічні чинники відіграють вагому роль у стимулюванні розвитку народного господарства. Перш за все ринкова економіка вимагає достатнього рівня конкуренції і її обмеження створює негативний вплив на темпи економічного зростання.

Підтримка конкуренції вирівнює можливості іноземних та національних інвесторів, що сприятиме притоку інвестиційного капіталу до України. Такі грошові потоки здійснюватимуть підтримку платіжного балансу України як в коротко- так і в довгостроковому періоді.

З досягненням достатнього рівня життя населення існує необхідність проведення радикальної лібералізації валютних відносин в Україні, що ще більшою мірою інтенсифікує конкуренцію та зумовить вигідність використання гривні через легкість її адміністрування та низький рівень курсових ризиків.

Саме лібералізація економіки та валютних відносин сприятиме зростанню попиту на українську валюту і її реалізація є запорукою зміцнення та стабілізації національної валютної системи.

ВИСНОВКИ

Попри взятий курс на лібералізацію економіки та валютного регулювання Україна залишається країною з достатньо високим рівнем бар’єрів, особливо значною мірою це стосується саме грошово-кредитної сфери. При цьому було помічено доволі повільний, однак чіткий рух в межах позитивних тенденцій стосовно довіри населення як до банківської системи, так і до національної грошової одиниці. Валютні обмеження, введені з 2014 року теж поступово скасовуються, що свідчить про позитивну динаміку. При цьому рівень ризику залишається дуже значним, що особливо підтримується наявністю гарячої точки на сході України, загальним станом економіки, значним борговим навантаженням, низьким рівнем правової захищеності тощо.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ:

1. Статистична інформація служби світового банку [Електронний ресурс]. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://data.worldbank.org/indicator/ NE.IMP.GNFS.CD?locations=UA. 2. Стан міжнародних резервів та ліквідність в іноземній валюті [Електронний ресурс] // Статистика зовнішнього сектору. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: https://bank.gov. ua/control/uk/publish/category?cat_ id=7693066.

3. Постанова Правління Національного банку України «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України » [Електронний ресурс] // №386. – 14.09.2016 – Режим доступу до ресурсу: http://zakon3.rada.gov.ua/ laws/show/v0386500-16.

4. боришкевич О. Вплив валютного регулювання на економічний розвиток України [Електронний ресурс] / Олена боришкевич // Ринок цінних паперів України № 1-2. – 2016. – Режим доступу до ресурсу: http://securities. usmdi.org/?p=22&n=92&s=961.

5. бюлетень Національного банку України [Електронний ресурс] // Статистичні матеріали. – 2015. – Режим доступу до ресурсу: https://www.bank. gov.ua/files/stat.pdf.

6. Ярема О. Г. Фінансово-правове регулювання валютної системи України / О. Г. Ярема // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. серія юридична. - 2014. - Вип. 1. - С. 322-330. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ Nvlduvs_2014_1_35

REFERENCES

1. World Bank Data. Available: https://data.worldbank.org/indicator/ NE.IMP.GNFS.CD?locations=UA. [Accessed 21 Oct. 2016].

2. Official Reserve Assets (2016). External sector statistics. Available: https://bank.gov.ua/control/uk/ publish/category?cat_id=7693066. [Accessed 21 Oct. 2016].

3. Resolution of the Board of the National Bank of Ukraine «On Regulation of the Situation in the Monetary and Currency Markets of Ukraine» #386, 14.09.2016. Available: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/ v0386500-16. [Accessed 21 Oct. 2016].

4. Boryshkevych Olena (2016), Influence of the currency regulation on economic development of Ukraine, Rynok tsinnykh paperiv Ukrainy. 2016; 1–2. Available: http://securities.usmdi. org/?p=22&n=92&s=961. [Accessed 21 Oct. 2016].

5. Bulletin of the National Bank of Ukraine (2015), Statistical materials. Available: https://www.bank.gov.ua/ files/stat.pdf. [Accessed 21 Oct. 2016].

6. Yarema O. H. (2014), Financial and legal regulation of the currency system of Ukraine. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. seriia yurydychna. 2014; 1: 322330. Available: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nvlduvs_2014_1_35 [Accessed 21 Oct. 2016].

[Завантажити PDF версію]


Ключові слова:  валютна система України, глобалізація, конкурентоспроможність, лібералізація економіки, валютні обмеження, валютне регулювання

ТЕОРІЯ

Ковбаса Владислав
асистент кафедри міжнародної економіки ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана»




©  2001 - 2024  securities.usmdi.org